Зміни в оподаткуванні ПДВ операцій з вугіллям та продуктами його збагачення, про які поведемо розмову, були введені з 1 січня 2016 року законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу» від 24.11.2015 р № 812-VIII.
цим законом до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) - в ПДВшний підрозділ. 2 розд. ХХ - додано дві норми: п. 44 і п. 45 (далі називаємо їх відповідно - п. 44 і п. 45). Першим з цих пунктів для поставки вугілля та продуктів його збагачення * був введений на півтора року (до 1 липня 2017 року) касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов'язань (ПЗ) і податкового кредиту (ПК) з ПДВ. Другим - на той же термін - введена пільга по ПДВ для операцій з поставки вугілля та углепродуктов.
І касовий метод, і пільга по ПДВ, передбачені згаданими пп. 44 і 45, поширюються на одні і ті ж товарні «вугле-позиції».
Наведемо ці позиції, які стосуються конкретних кодами УКТ ЗЕД, перерахованим в законі № 812-VIII (без їх деталізації):
2701 - вугілля кам'яне, антрацит; брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам'яного вугілля;
2702 - лігніт, буре вугілля, просочені або не просочені, крім гагату;
2703 00 00 00 - торф (включаючи торф'яний дрібняк), агломерований або неагломероване;
2704 00 - кокс і напівкокс з кам'яного вугілля, лігніту, бурого вугілля або торфу, просочені або не просочені; вугілля ретортне.
З більш докладною деталізацією товарних позицій даних кодів УКТ ЗЕД можете ознайомитися безпосередньо в групі 27 розділу V чинної редакції Митного тарифу (затверджений Законом України від 19.09.2013 р № 584-VII ).
Тепер розберемося, як повинні застосовуватися (а можливо, і поєднуватися) пільга і касовий метод, передбачені з 1 січня для поставки товарів, що відносяться до згаданих кодами УКТ ЗЕД.
пільга
Отже, п. 45 встановив для згаданих «вугле-позицій» до 1 липня 2017 року звільнення з ПДВ. Норма ця - неординарна, а тому наведемо її, цитуючи окремо кожен абзац п. 45 , Після чого викладемо по порядку свої думки щодо неї.
Тільки в Україні.
Звертаємо увагу: пільга застосовується тільки щодо поставок даних видів товарів на митній території України. Тобто вивезення таких товарів за межі України обкладається ПДВ на загальних підставах (як правило, за нульовою ставкою). Аналогічний висновок щодо оподаткування відноситься і до імпорту «вугле-позицій» (трохи докладніше див. Далі).
За «перехідним» позиціях ПК не компенсуємо.
При користуванні пільгою норми п. 198.5 ПКУ не діють стосовно пов'язаних з постачанням «вугле-позицій» «перехідних» товарів (в тому числі необоротних активів) / послуг, ПДВ за якими був до цього включений в НК в періодах, що передували початку застосування пільги! Тобто по залишкам самих «вугле-позицій», а також по зв'язаних з ними * «перехідним» товарами / послугами / необоротними активами, які будуть використовуватися вже в пільгових операціях, компенсаційне АЛЕ нараховувати не потрібно! Таким чином, включений в НК ПДВ, що припадає на залишки «вугле-позицій» і всього, що з ними пов'язано, залишиться «непорушним» - такий собі бонус від держави для вугле-продавців! Цей момент має свої певні нюанси.
Звертаємо увагу, що тут мова йде не тільки про ті випадки, коли пільга почала застосовуватися з 1 січня, а й про тих, коли платник почне застосовувати цю пільгу з більш пізніх періодів. Про таку можливість говорить останній абзац п. 45 (див. нижче). Тобто не має значення, з 1 січня або, скажімо, з 1 травня починає платник застосовувати цю пільгу - в будь-якому випадку до пов'язаних з пільгою «перехідним» позиціях, за якими раніше був відображений НК, норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.
У той же час при відмові від пільги (закінчення терміну її дії) вже після її застосування норма п. 198.5 спрацює по-іншому, про що - нижче.
Можна не пільгувати!
Спочатку відзначимо, що за замовчуванням дана пільга повинна з 1 січня застосовуватися всіма платниками, які постачають «вугле-позиції». На пільговані поставки повинні оформлятися НН і реєструватися в ЄРПН. У розділі III та графі 12 ПН робиться позначка «Без ПДВ» із зазначенням підстави застосування пільги - « п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ».
У той же час в наведеній нормі вражають закладені можливості «маніпуляції» пільгою. Подавши відповідну заяву фіскалам, платник може відмовитися від пільги або призупинити її на один або кілька місяців (кварталів). Причому відмова від використання пільги застосовується з першого числа звітного періоду, в якому подано згадану заяву. Буквально виходить, що, подавши фіскалам таку заяву про відмову від застосування пільги 29 січня, платник має право не застосовувати цю пільгу вже з 1 січня. Тобто у платників ще є час прийняти рішення ( «застосовувати / не застосовувати пільгу?») Навіть в січні. Хоча при цьому податкові накладні потрібно виписувати правильно і реєструвати вчасно ...
Якщо ж в січні заяву подати не встигнете, то можна буде відмовитися з лютого або пізніше (якщо виникне необхідність).
З формулювання вищенаведеного останнього абзацу п. 45 слід, що можна відмовитися від пільги не за всіма товарними позиціями, які поставляє платник, а лише з якоїсь їх частини, по якій користуватися пільгою йому недоцільно (наприклад, вугілля пільгувати, а торф немає). Тобто лише за тими з позицій, які платник вкаже в згаданій заяві. Як це буде трактуватися фіскалами на практиці, поживемо-побачимо.
"Туди сюди"? Вельми привабливо виглядає і можливість призупиняти застосування пільги на один або кілька звітних періодів. Тобто фактично платник може сам регулювати себе періоди вигідного «пірнання» в «вугільну» пільгу. Але тут можливі і зловживання. Наприклад, в «оподатковуваних» періодах платник буде здійснювати максимальні обсяги оподатковуваних ПДВ закупівель (в тому числі імпорт вугілля, витрати на його перевезення і т. Д.), Законно включаючи в таких періодах суми «вхідного» ПДВ до ПК. А потім - переходити на пільгу і в «пільгових» періодах реалізовувати раніше закуплене, вже не нараховуючи ПДВ. Однак не виключаємо, що для цілей застосування абзацу другого п. 45 податківці під керівництвом застосування пільги будуть розуміти тільки одну дату - 01.01.2016 р Хоча такий підхід і не відповідає цій нормі ...
Протягом періоду користування пільгою весь «вхідний» ПДВ по зроблених закупівель «вугле-позицій» і всього, з ними пов'язаного, підпадає під норми п.п. «Б» згаданого п. 198.5 ПКУ (пор. 025069200). Тобто «вхідний» ПДВ хоч і буде платником-пільговиком відображатись у складі ПК, в тому ж періоді він повинен бути компенсований нарахуванням відповідного АЛЕ. Це правило стосується всіх, хто «вступив» в пільгу з 1 січня (в тому числі і тих, хто з якихось причин не встигне відмовитися від пільги в січні).
Відзначимо, що коли платник в якомусь періоді перестане користуватися пільгою в зв'язку з відмовою від її застосування або закінченням терміну її дії * і перейде на обкладання «вугле-позицій» НДСом, то на нього стане поширюватися норма з абзацу шостого п. 198.5 ПКУ, що стосується відновлення ПК з «перехідним» позиціях, придбаним в період застосування пільги. Нагадаємо, що таке відновлення НК проводиться шляхом зменшення ПЗ за допомогою виписки РК до ПН, якої раніше (в періоді дії пільги) нараховувалися «компенсаційні АЛЕ.
Якщо ви пільгувати, а потім в кінці якогось періоду вирішили відмовитися від пільги, то слід пам'ятати, що пільга не застосовуватиметься вже з 1 числа місяця (кварталу), в якому подано заяву щодо відмови (див. Вище). В такому випадку необхідно проаналізувати всі події такого звітного періоду і при необхідності виписати РК або НН, щоб нарахувати ПЗ з усіх оподатковуваних операцій з «вугле-позиціями» (в тому числі з отриманих передоплат).
Вугілля імпортний і із зони АТО. Як ми вже згадували, «вугільна» пільга поширюється тільки на поставки «вугле-позицій» в Україні. Тобто операції з ввезення (імпортування) вугілля НЕ пільгуються. І ПДВ, сплачений при ввезенні в Україну вугілля в періоді дії пільги, після включення його в НК імпортер повинен буде компенсувати нарахуванням ПЗ згідно п.п. «Б» п. 198.5 ПКУ . Якщо ж «ввізного» ПДВ буде сплачено і включений в НК в періоді, коли пільга ще не застосовувалася, то, як вже зазначалося, при переході на пільгу норми п. 198.5 ПКУ до залишків таких імпортних «вугле-позицій» застосовуватися не повинні. Тобто в такому разі «ввізного» ПК не буде компенсуватися нарахуванням ПЗ.
Що стосується «вугле-позицій», що ввозяться із зони АТО, то це - особлива пісня. Як правило, вони «проникають» сюди звідти без ПДВ. Власне, дуже схоже, що «під них» в основному і приймалася ця пільга. Тому для платників ПДВ, «оперують» з такими «вугле-позиціями», застосування пільги є оптимальним.
Звернемо також увагу, що на операції поставки «вугле-позицій» із зони АТО не поширюються п. 197.23 ПКУ і встановлені там обмеження (так як «вугле-позиції" не потрапили до переліку товарів, визначених ч. 8 ст. 287 МКУ ). А тому застосування пільги з п. 45 при поставці вугілля із зони АТО має бути на загальних підставах.
касовий метод
перший абзац п. 44 встановлює: тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку, які здійснюють постачання (в тому числі оптову), передачу, розподіл електричної та / або теплової енергії, постачання вугілля і / або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Отже, касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з тим же «вугле-позиціях» (і іже з ними) повинен застосовуватися в періоді з 1 січня 2016 року по 1 липня 2017 року. Причому це справа обов'язкова, а не добровільний.
Тут виникає кілька питань.
По-перше, цей абзац п. 44 прописаний так, ніби акцент повинен робитися на платника, а не на поставках конкретних товарів (вугілля та ін.). Але тоді виходить, що платник, який постачає згадані товари, повинен касовий метод застосовувати абсолютно за всіма своїми операціями поставки / придбання.
Ми не схильні до такої широкої трактуванні даної норми, так як законодавець явно не переслідував такої мети. Тим більше, тут допустимі аналогії з «історією» застосуванням касового методу по п. 187.10 ПКУ . Там при схожій формулюванні, нагадаємо, фіскали роз'яснювали, що касовий метод застосовується тільки по відношенню до перерахованих в цьому пункті товарів (послуг) *.
По-друге,
Можливо, варто було б касовий метод застосовувати і для цілей визначення НК / ПЗ та по всьому, «супутньому» поставки / придбання «вугле-позицій». Виходячи з буквального прочитання тексту п. 44 касовий метод повинен застосовуватися тільки у відношенні згаданих там товарів (як вугілля і углепродуктов, так і електро- та теплової енергії). Тобто, на нашу думку, НК по всім супутнім витрат повинен відбиватися, орієнтуючись на правило «першої події», а не «по грошах».
Слід також пам'ятати, що відповідно до п. 198.6 ПКУ відображення ПК за ПН / РК при касовому методі можливо тільки протягом 60 днів з дати проведення оплати!
Схрещування пільги і касового методу
Одночасно. Спробуємо тепер докладніше розібратися, чи повинен платник, який застосовує «вугільну» пільгу, одночасно застосовувати і касовий метод. І якщо так, то як?
Виходячи з буквального прочитання п. 44 , Незважаючи на відсутність АЛЕ, щодо НК пільговикам, схоже, слід застосовувати касовий метод. Однак, на наш погляд, цей формальний підхід, крім плутанини, нічого корисного з собою не привносить. Справа в тому, що згідно п.п. «Б» п. 198.5 ПКУ відображення ПК по «вхідного» ПДВ, пов'язаного з придбанням «вугле-позицій», все одно має бути компенсовано нарахуванням ПЗ: станеться це за першою подією або «по грошах», на наш погляд, значення не має.
Крім того, «схрещування» пільги з касовим методом породить додаткові питання і проблеми. Наприклад: ПН на пільговані операції, мабуть, слід виписувати «по грошах»? Так само і пільговані поставки в рядку 5 декларації з ПДВ, мабуть, теж потрібно відображати «по грошах» (хоча операції і не призводять власне до нарахування ПЗ)? Ще подивимося, що з цього приводу роз'яснять фіскали ...
Як уже згадувалося вище, за бажанням платник може відмовитися (відмовлятися) від пільги з постачання «вугле-позицій». Тоді (при нельготірованіі) застосування платником касового методу для визначення дат зобов'язань та податкового кредиту по цих позиціях однозначно є обов'язковим.
«Перехідні» жарти. Другий абзац п. 44 поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 і в п. 198.2 ПКУ , Доводиться на звітні (податкові) періоди до 1 липня 2017 року.
Отже, якщо платник стане застосовувати «вугільну» пільгу не відразу з 1 січня, то з цієї дати у нього в будь-якому випадку почнеться застосування касового методу. Адже якщо перша з подій припадає на період з 1 січня 2016 року до 1 липня 2017 року, то АЛЕ / НК повинні виникати «за касою».
Тому при переході в подальшому на застосування пільги до дати переходу краще провести побільше передоплат за «вугле-позиції» або оплат за отримане після 1 січня. Тоді відносно цих «касових» НК при переході на застосування «вугільної» пільги не спрацює п.п. «Б» п. 198.5 ПКУ . Якщо ж перше (або друге) подія - оплата - відбудеться вже в періоді користування пільгою, то відбитий НК доведеться компенсувати нарахуванням ПЗ (згідно з тим же п. 198.5 ПКУ ).
зведені НН
під другій частині п. 44 прописаний механізм виписки зведених ПН, який особливо порадує тих продавців «вугле-позицій», а тим більше - електро- і теплоенергії, які реалізують їх неплатникам ПДВ (і в першу чергу - населенню). Вони тепер можуть на такі поставки виписувати (і реєструвати в ЄРПН) одну загальну зведену ПН на місяць!
Отже, норми пп. 44 і 45 надають платникам, які реалізують «вугле-позиції», режим максимального сприяння. У той же час вугілля і углепродуктов, спалені (спожиті) в Україні, в більшості своїй в кінцевому рахунку все одно призведуть до появи ПДВ. Його заплатять споживачі, які оплачують електро- і теплоенергію, вироблену «за сприяння» вугілля. Адже прольготірованние по ПДВ «вугле-позиції» поповнять собівартість цих енергій, які, на жаль, з ПДВ не пільгуються. Так що «плечах» споживачів (крім тих, хто буде закуповувати для топки безпосередньо вугілля і т. П.) Від цієї пільги легше не стане.
Але будемо сподіватися, що хоча б частина зекономлених за рахунок цієї пільги засобів дійде безпосередньо до шахтарів.
висновки
- Для поставки вугілля та продуктів його збагачення на півтора року (до 1 липня 2017 року) введені пільга по ПДВ і касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту.
- За замовчуванням ця пільга повинна з 1 січня 2016 року застосовуватися всіма платниками, які постачають «вугле-позиції». Однак від застосування пільги платник може відмовитися взагалі або призупинити її дію на визначений термін, подавши фіскалам відповідну заяву.
- За наявними на початок користування пільгою залишкам «вугле-позицій», а також по зв'язаних з ними «перехідним» товарами / послугами / необактівам, які будуть використовуватися вже в пільгових операціях, не потрібно нараховувати компенсаційне ПЗ з п. 198.5 ПКУ .
- На нашу думку, застосування касового методу є обов'язковим тільки для тих товарів, які перераховані в п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ . Однак застосування касового методу при одночасному застосуванні «вугільної» пільги викликає ряд питань.
- Тепер в ПКУ прописано механізм виписки зведених ПН при постачанні «вугле-позицій», а також електро- і теплоенергії, які реалізуються неплатникам ПДВ (в тому числі населенню). На такі поставки тепер можна виписувати одну загальну зведену ПН на місяць!
Quot;Туди сюди"?
І якщо так, то як?