- Заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова
- Олександр Шлапак. Фото: dt.ua
- Ігор Коломойський
- Фото: Міністр фінансів Олександр Данилюк
Як і слід було очікувати, націоналізація Приватбанку виявилася аферою. Втім, і сам банк був такий же аферою, як і все, що пов'язано з Коломойським. Втрати бюджету і платників податків вже оцінюються в 6% ВВП, але думається, що це далеко не остаточна цифра. Для довідки: витрати на оборону в нинішнє військове час складають 5% ВВП.
Про те, що Приватбанк є піраміду, яка в будь-який момент може впасти, розмови йшли вже кілька років. Недарма, МВФ, який зазвичай наполягає на приватизації всього, що ворушиться, в даному випадку наполягав, навпаки, на націоналізації банку, банкрутство якого однозначно обвалило б всю фінансову систему країни з непередбачуваними соціально-економічними та політичними наслідками.
Тому питання не в націоналізації, а в тому, як вона була проведена. А проведена вона була, як стає все більш очевидним, таким чином, щоб колишні власники і менеджмент змогли вивести з банку все що можна, замести сліди і благополучно втекти за кордоном. Все це було зроблено, як мінімум, при потуранні, навіть при прямому співучасті чиновництва, починаючи з Порошенком і Гонтаревої.
Мало того, що Коломойським і компанія повертати вкрадене явно не мають наміру, так вони в наших «найчесніших судах» вже домагається позитивних рішень про те, що націоналізація, мовляв, була «частково незаконною». І вже в повний зріст постала перспектива повернення банку Коломойському і компанії!
Тому нинішні показушні дії силовиків є фарс, гру на публіку.
Скандал розгорівся саме зараз тому, що 1 липня 2017 року закінчився термін добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників Приватбанку.
У зв'язку з цим в Нацбанку заявили: «Зараз можна стверджувати, що колишні власники банку не виконали взяті на себе зобов'язання. Таким чином, зараз держава і Приватбанк перейшли до юридичної процедури стягнення і реалізації відповідної юридичної стратегії, конкретні кроки якої поки не можуть бути розголошені ». У НБУ відзначили, що мова йде про примусове стягнення боргів.
Напрошується питання. Навіщо було надавати півроку на «реструктуризацію», якщо вже в грудні 2016 року був відомо, що, за різними оцінками, 113-140-150 і так далі мільярдів були виведені з банку попереднім менеджментом і власниками скоєно кримінальних чином? Щоб замели сліди і вони, і чиновники, які були в частці, а Гонтарева встигла вчасно «зробити ноги»?
Міністерство фінансів України на своєму сайті оприлюднило лист від 16 грудня 2016 року у ім'я прем'єр-міністр України Володимира Гройсмана від колишніх найбільших акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова з проханням націоналізувати банк. У повідомленні Мінфіну зазначається, що термін, до якого колишні акціонери ПриватБанку в односторонньому порядку зобов'язалися забезпечити проведення реструктуризації кредитного портфеля банку, закінчився 1 липня 2017 року.
«Згідно з інформацією, якою на даний момент володіє Міністерство фінансів, значного прогресу в реструктуризації досягнуто не було», - констатується в повідомленні Мінфіну.
Заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова
Коментуючи зміст листа, заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова заявила: «У листі, який отримав Нацбанк, були більш детально описані умови реструктуризацію. А саме: всі кредити, які сьогодні є на балансі банку і які не мають реального забезпечення, і позичальники, фінансовий стан яких в принципі не відповідає здоровому глузду і регуляторним вимогам, повинні бути переведені на компанії, які мають реальну виручку, ведуть реальну виробничу діяльність , мають реальні виробничі потужності. І джерела ведення цієї діяльності повинні стати джерелами для погашення цих кредитів. І знову-таки, вони повинні надати тверді застави ». Заступник голови НБУ підкреслила, що жодне з цих зобов'язань не було виконано.
Отже, в якості юридичної основи багатомільярдної націоналізації виступає юридично нікчемне «лист Коломойського», відомого своєю, м'яко кажучи, необов'язковістю.
Виникає підозра про якийсь закулісний змові в корисливих цілях. Ці підозри посилюються в зв'язку з чутками про те, що напередодні націоналізації Коломойський нібито відвідував Порошенко в адміністрації.
За повідомленнями Генпрокуратури на чолі з бравим Луценко, а також Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на чолі з абсолютно непоказним і казна-звідки взявся Холодницька, в зв'язку з Приватбанком розслідуються декілька кримінальних справ, накладено арешти на ліквідне майно ПриватБанку і пов'язаних з ним структур - понад 700 об'єктів нерухомості ТОВ «Пріватофіс».
За словами Луценка, прокуратура протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету Приватбанку. У той же час, за інформацією ЗМІ, все топ-менеджери і члени кредитного комітету банку нібито убутку за кордон, а тому неясно наскільки можна вірити Луценко.
Нарешті, 4 липня на спеціальній прес-конференції виступив глава правління Приватбанку Олександр Шлапак, попередньо оголосив про подачу у відставку, яка, втім, поки не прийнята.
Олександр Шлапак. Фото: dt.ua
Шлапак повідомив, що стосовно колишніх власників і керівників банку порушено кримінальні справи за статтями 218 і 220 Кримінального кодексу за фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства банківської установи.
В ході прес-конференції Шлапак озвучив те, що про що вже давно говорили в ЗМІ. За словами поки ще керівника банку, напередодні націоналізації в жовтні-листопаді 2016 року було видано кредитів 36 компаніям на суму 133 млрд гривень. Причому за рахунок цих кредитів були погашені кредити 193 інших позичальників банку, більше половини яких мали ставку 12-12,5% річних з прив'язкою до курсу долара і реальні застави. Ставка за новими кредитами склала 10,5% річних нібито без прив'язки до валюти, тоді як кредитний комітет банку затвердила ставку 34% річних, а банк залучав кошти Нацбанку України під 22%, у фізосіб - під 19%, у юрдліц - під 14, 2%.
Шлапак заявив, що в наявності фінансова піраміда Приватбанку, а практично всі нові позичальники не вели господарської діяльності, були створені менше року тому і мали негативний фінансовий стан.
Глава правління уточнив, що всі 36 кредитів були підписані колишнім главою правління Олександром Дубілетом з перевищенням повноважень. Нацбанку надавалися недостовірні дані за непокритим кредитного ризику і несформованим резервів, а позичальники не перевірялися на зв'язаність, їх фінансове становище штучно завищують.
Відомий «майстер розмовного жанру» Коломойський виступив з відповідною заявою, про те, що переговорний процес щодо реструктуризації нібито почався, але в Нацбанку про це чомусь не знають. Правда, переговори почалися в червні і повинні, як повідав Коломойський, тривати необхідне для досягнення домовленостей час, хоча 1 липня вони повинні були вже закінчитися.
У відповідь в Мінфіні заявляють про відсутність дій з реструктуризації з боку колишніх власників. Зате в міністерстві відзначають скоординовану юридичну і медійну кампанію проти інтересів держави з боку колишніх власників.
Ігор Коломойський
Масштаби крадіжок, яке покриє народ
Вже зараз очевидно, що заплатять за розкрадання банку платники податків. Власне, вже платять! ..
Повторимо, що Генпрокуратура відкрила проти колишніх акціонерів і керівництва банку кримінальні справи за ст. 218 і 220 - доведення банку до неплатоспроможності.
Як заявив глава правління банку Олександр Шлапак, прокуратура почала заарештовувати майно боржників, серед яких переважають компанії колишніх акціонерів. За його словами, Нацбанку надавалися недостовірні дані за непокритим кредитного ризику і несформованим резервів, а позичальники не перевірялися на зв'язаність, їх фінансове становище штучно завищують. В результаті, реальний обсяг кредитів пов'язаним особам в Приватбанку за станом на 1 січня 2017 року складав 190 млрд грн, або 97% загального кредитного портфеля фінустанови.
Тепер банк зайнятий тим, що заарештовує застави і забирає їх під своє управління.
Зокрема, Приватбанк уже витребував у позичальників і взяв під охорону 74 нафтобази, оскільки ті перестали розраховуватися за позиками. Що стосується іншого цінного активу - гірськолижного курорту «Буковель», то його вирішили здавати в оренду. За словами Шлапака, банк планує продати всі небанківські активи, які знаходяться в заставі, для чого готовий оголосити міжнародний конкурс.
Шлапак зазначив, що «Буковель» був переданий на баланс банку як іпотека за 11 млрд гривень, але після переоцінки він тепер враховується в балансі по 5,35 млрд грн. Тому частина грошей від запланованої державної докапіталізації піде на компенсацію цієї переоцінки, фактично махінації.
Як заявив міністр фінансів Данилюк, для підтримки стійкості банку держава найближчим часом виділить 38 мільярдів гривень або приблизно 1,5 млрд доларів за нинішнім курсом. Перший транш у розмірі 22 млрд грн має надійти на рахунки в найближчі дні. Щоб був зрозумілий порядок цифр, для порівняння відзначимо: на закупівлю ліків в рамках 20 державних програм в держбюджеті-2017 закладено всього 5,7 млрд гривень!
Фото: Міністр фінансів Олександр Данилюк
Всього, за оцінками Кабміну, на націоналізацію і порятунок банку в найближчі роки доведеться витратити 120-150 млрд гривень.
Заяви чиновників про те, що такі масштабні вливання в Приватбанк жодним чином не вплинуть на курс гривні, викликають різке неприйняття.
Дійсно, Мінфін не вливає в банк живі гроші, а емітує облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які вносяться до статутного фонду. Але ж для виконання своїх зобов'язань банку потрібні живі гроші. Якби в Україні був нормальний ринок державних цінних паперів, а економіка була інвестиційно-привабливою, ці цінні папери купували б приватні інвестори. Але насправді, нікому, крім державних банків і Нацбанку, ці цінні папери не потрібні. Тому ті цінні папери, які Міністерство фінансів внесе в статутний капітал Приватбанку, будуть монетизовані, тобто викуплені виключно за рахунок коштів НБУ або держбанків, тобто за рахунок друкарського верстата і платників податків.
Рано чи пізно ці гроші потраплять на споживчий і валютний ринок, розкручуючи інфляцію і вкачувавши гривню.
До речі, в бюджеті кошти на докапіталізацію Приватбанку не передбачені. До того ж, настільки масований випуск ОВДП і перспектива їх подальшої монетизації без сумніву викличуть багато запитань в МВФ.
Коломойський став на стежку війни
У свою чергу, Коломойський і компанія не сидять, склавши руки, а навпаки, переходять в контрнаступ, використовуючи ті козирі, які їм дав непрофесіоналізм і продажність чиновників.
Згідно з фінансовим звітом банку, на момент складання цього звіту, цілий ряд фірм, які пов'язують з Коломойським і його оточенням, подали проти Приватбанку 92 позови на суми 279 млн доларів, 1,579 млрд гривень і 3 мільярди євро. Всього 9,043 млрд гривень за обмінним курсом на дату складання звіту.
Звертає увагу той факт, що в Лондонському суді знаходяться позови власників єврооблігацій банку, яких за рішенням наших чиновників визнали пов'язаними особами, і обнулили їх активи на суму близько 270 мільйонів доларів.
В цілому, кількість поданих до банку позовів складає 2902 на суму 20,185 млрд грн.
Крім того, Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію ПриватБанку частково незаконною. Також позивачі зажадали від Приватбанку повернути списані в ході націоналізації депозити в 1 мільярд гривень, тобто близько 38 мільйонів доларів, і суд задовольнив їх вимоги.
У Нацбанку стверджують, що всі рішення по Приватбанку були прийняті виключно в рамках спеціальної процедури, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Нацбанк має намір звертатися в суди вищих інстанцій з оскарженням цих неправосудних рішень.
У відповідь, за словами Шлапака, банк подав до судів позови на загальну суму 23,8 млрд гривень, причому не тільки проти акціонерів.
Наслідки непрофесіоналізму і продажності чиновників
А головне, висловлюються думки про те, що сама процедура націоналізації може бути оскаржена в судах, і держава Україна ще може отримати свій варіант справи «Юкос». І все через непрофесіоналізм і байдужого ставлення чиновників!
В якості аргументації можливого оскарження націоналізації висуваються такі аргументи.
В якості однієї з головних причин націоналізації називалося те, що банк видавав кредити пов'язаним з ним особам, але це нібито не підтвердилося.
Звинувачення в пов'язаності є туманним, як правило, важко доказовим. Повинні бути одні акціонери, одні засновники, одні адреси, одні директора. В реальності компанії формально не пов'язані між собою, навіть якщо діють узгоджено, але при цьому кожна зберігає свою власну автономію. Звичайно, можна вести мову про якийсь картельній змові, але довести це в суді неможливо.
У зв'язку з гіпотетичною поки скасуванням націоналізації виникає питання про те, що Приватбанк уже докапіталізувати державою на суму понад 117 млрд гривень. Очевидно, що після скасування націоналізації, якщо така відміна відбудеться, виникне питання про повернення докапіталізації.
Але це в теорії. Бізнесова ж і юридична практика в Україні можуть внести в це абсолютно логічне твердження абсолютно немислимі корективи.
Але навіть якщо держава виграє суди проти Коломойського і компанії з метою компенсації витрат, то виникне новий головний біль. Адже держава отримає не грошові кошти, а виробничі та інші активи.
В Україні це можуть бути феросплавні заводи, акції «Укрнафта», мережі заправок і телеканал «1 + 1». За кордоном - гірськолижні курорти в Австрії та нерухомість в Британії. Але державі потрібні не ці активи, а гроші, щоб затикати фінансові діри. Зате ці активи цікаві чиновникам, які, отримавши управління над ними, зможуть знімати корупційну ренту. Прозорий продаж цих активів за реальною ціною - це наступна проблема, до якої, втім, ще треба дожити.
Отже, непрофесіоналізм чиновників та цілком можливий закулісний змову з олігархом Коломойським при націоналізації Приватбанку породили цілу купу фінансових та інших проблем, розсьорбувати які доведеться ще довго, і платять за це поки що платники податків.
Олександр КАРПЕЦЬ, видання СВІТ
Щоб замели сліди і вони, і чиновники, які були в частці, а Гонтарева встигла вчасно «зробити ноги»?