У квітні 2017 року, Верховний суд РФ розглянув справу ТОВ «Піксонік» і визнав винним директора по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 14.13 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення.
Суть справи: Інспекцією Федеральної податкової служби N 29 по місту Москві (далі - інспекція) суспільству були спрямовані вимоги про сплату податку і пені з терміном виконання 06.06.2014 на загальну суму, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 10 - 14). У встановлений термін вимоги суспільством, керівником якого був __, не виконані. Згодом інспекцією направлено вимогу про сплату сум податку з відповідними пенями, а також прийнято рішення про стягнення податку і пені за рахунок грошових коштів на рахунках товариства в порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу Російської Федерації. З урахуванням сум, щодо яких вироблено стягнення відповідно до статтею 46 Податкового кодексу Російської Федерації, інспекцією прийнято рішення від 19.08.2014 про стягнення податків і пені в загальній сумі 1 750 548 рублів 10 копійок за рахунок майна товариства.
Що директор зробив не так: У зв'язку з наявністю у суспільства ознак неплатоспроможності у його генерального директора виникла передбачена пунктом 2 статті 9 Закону про банкрутство обов'язок звернутися із заявою боржника в арбітражний суд, що ним зроблено не було. Вчинене ним діяння утворює об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 14.13 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення.
Висновок суду:
Постанова про притягнення директора до адміністративної відповідальності винесено мировим суддею з дотриманням терміну давності притягнення до адміністративної відповідальності, встановленого статтею 4.5 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення для даної категорії справ. Доводи заявника скарги про зворотне засновані на помилковому тлумаченні норм статей 2 , 3 , 6 , 9 Закону про банкрутство, статті 45 Податкового кодексу Російської Федерації і положень пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 24.03.2005 N 5 «Про деякі питання, що виникають у судів при застосуванні Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення».
Незгода яка притягається до адміністративної відповідальності особи і його захисника з оцінкою наявних у справі доказів і з тлумаченням судами норм кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення та законодавства, що підлягають застосуванню в справі, чи не свідчить про те, що судами допущені істотні порушення названого кодексу і (або) передбачені ним процесуальні вимоги, які не дозволили всебічно, повно і об'єктивно розглянути справу.
Адміністративне покарання призначено директору в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 5 статті 14.13 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення.
Джерело: ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 13 квітня 2017 р справа N 5-АД17-19
2017р. (С) Керівник юридичного бюро Араменко О.В.
При передруці посилання на автора і сайт першоджерело обов'язкове.
Сподобалася стаття? Збережи в своїй соцмережі!
Сподобалася стаття?