- Сергій Петрик публіцист 17 травня 2018, 10:25 Переглядів: Чому я на цьому фото такий задоволений?...
Сергій Петрик
публіцист
17 травня 2018, 10:25 Переглядів:
Чому я на цьому фото такий задоволений? Тому що, можливо, вже жоден українець не побуває в цій будівлі, а я встиг, ще й сфотографувався на тлі вікна. Будинок висотою 215 метрів за адресою Парк-авеню, 270 на Манхеттені в Нью-Йорку - класичний зразок інтернаціонального стилю, який вважається архітектурним шедевром серед хмарочосів.
О, як багато хто мріє знести всі нечисленні київські хмарочоси! Але в США архітектори і громадські організації піднялися на захист будинку. Зокрема, американське відділення DOCOMOMO International (міжнародної неурядової організації, повна назва якої - "Міжнародна робоча група з документації та консервації будівель, визначних місць та об'єктів містобудування Сучасного руху") направило лист нью-йоркської Комісії з охорони пам'яток із закликом врятувати споруду. У цьому зверненні вона названа "однією з найбільш елегантних і виразних офісних висоток на Парк-авеню і на Середньому Манхеттені".
Знесуть, а побудують будівлю на 150 метрів (або 18 поверхів) вище. Зараз в стінах хмарочоса розташовується штаб-квартира банку, де працює 9 тисяч осіб. У новій будівлі, яке повинні побудувати на цьому місці в 2024 році, банк планує розмістити на 6 тисяч співробітників більше.
Знесення будівлі на Парк-авеню, 270 - один з етапів муніципальної програми по ущільненню східній частині Середнього Манхеттена, запущеної в минулому році, щоб зберегти конкурентоспроможність цього району в якості фінансового центру. Влада Нью-Йорка побоюються, що старіючий фонд незабаром стане нецікавий орендарям. Тому департамент містобудування запропонував збільшити щільність забудови на 30 відсотків і створити тут нові комфортні умови для бізнесу. Згідно з програмою, в найближчі десятиліття тут з'явиться 16 нових хмарочосів.
Так само і з житлом. На тій же Парк-авеню, 432 (між 56-й і 57-ою вулицями) побудували 96-поверховий житловий будинок - вежу висотою 425,5 метра.
Поки у нас в суперечках про те, якими мають бути міста: високими, що дарують відчуття мегаполісу і гострої сучасності, або малоповерхових, з меншою щільністю населення і більш спокійним бекграундом - голосніше чути голоси противників висотної забудови, великі міста світу переживають бум житлових хмарочосів. Досить подивитися останні новини в інтернеті, щоб переконатися. Пишуть, що почалося будівництво найвищого модульного будівлі в світі - житлового комплексу в Лондоні. Він буде складатися з 38- і 44-поверхових веж, в яких розмістяться 546 квартир, художня галерея і кафе. У Франкфурті до 2022 року з'являться 20 нових висотних житлових комплексів. П'ять знаходяться на стадії будівництва, ще 15 - в найближчих планах. У Копенгагені в найближчій перспективі побудують 49 висотних будинків - дванадцять 32-поверхових веж вже будуються, а ще на 37 видано дозволи.
У місті майбутнього без хмарочосів не обійтися, враховуючи тенденцію зростання міського населення в усьому світі. Якщо зараз в містах проживає 50 відсотків населення планети, то до 2050-го буде вже 70 відсотків. Висотки вирішують самий нагальне питання сучасності - вони економлять землю, залишаючи простір для природи. Зростання їх числа викликаний не тільки високою вартістю землі, а й всезростаючі амбіціями споживачів, які постійно підживлює розвиток будівельних та інших галузевих технологій.
Ми ще далекі від цього. Цікаво, що в світі і в Україні під хмарочосами навіть мають на увазі не одне і те ж. Там до категорії хмарочосів відносять будівлі вище 200 метрів. В Україні до 2009 року хмарочосами вважали будівлі вище 74 метрів, тепер - 100 метрів.
І будували їх мало. Перший був побудований в Києві в 1912 році: 12-поверховий хмарочос Гінзбурга, або Будинок Гінзбурга на 90 квартир, які укладають в загальному понад 500 кімнат. Перший час він був найвищим хмарочосом Російської імперії - висотою 15 сажнів (32,5 метра), з п'ятьма дерев'яними вежами заввишки по 3 сажні (6,4 метра) на даху. Будинок був підірваний Червоною армією 24 вересня 1941 року разом з іншими будівлями на Хрещатику і остаточно розібраний на початку 1950-х років при будівництві готелю "Україна".
Наступними лідерами стали: харківські 13-поверховий Держпром (1928 рік) і 14-поверховий Будинок проектів (1932 рік) висотою відповідно 63 і 68,5 метра. За часів УРСР було заборонено будівництво будинків вище 73,5 метра, але будівля Обчислювального центру Аерофлоту в Києві (зараз там Міністерство інфраструктури України), побудоване в 1986 році, має висоту 120 метрів.
Висотки є тільки в Києві (де побудовано близько чотирьохсот будинків в 20-49 поверхів) і, з великим відривом в кількості і висоті, в містах-мільйонниках - Дніпрі, Харкові, Одесі та Донецьку. Нечисленні будинку вище 20 поверхів будують в Броварах, Чорноморську, Маріуполі, Вишгороді, Кропивницького, Черкасах і Трускавці.
Про те, що в незалежній Україні збираються обмежувати поверховість забудови і незабаром будівництво будинків вище 16 поверхів (48 метрів) стане можливим тільки в містах з більш ніж 100 тисячами чоловік населення, я писав в колонці Село вивезти не можна! від 10 травня. А в висотках і немає потреби, тому що місця для будівництва поки вистачає. Навіть в, здавалося б, щільно забудованому Києві майданчика під будівництво на найближчі десятиліття будуть, наприклад, на території колишніх промзон, які планують активно розвивати. Та й собівартість будівництва висотних будівель вище, а технології складніше. Хоча девелопер економить на землі, будівництво висоток вимагає більш дорогих рішень по конструктиву будівлі. Крім того, до них застосовуються інші технології і спецумови самого будівництва, інші вимоги пожежної безпеки і т.д.
Не можна сказати, що особисто я сліпо виступаю за висотки. Тому що вони вже нашкодили історичного центру Києва.
Я сам створював петицію на сайті Київської міськдержадміністрації, яка трохи недобрала голосів для розгляду. Вона називалася "Заборонити розміщення будівель підвищеної поверховості та висотних будівель в історичному центрі Києва", і в ній йшлося про те, що в Києві все менше цілісних фрагментів історичної забудови, яка формує характер міського середовища. Я пропонував: встановити жорсткі обмеження для будівництва в історичному центрі Києва; заборонити там розміщення будівель підвищеної поверховості та висотних будівель; встановити чіткі регламенти забудови для кожного кварталу - виключно з урахуванням характеру і висотності існуючої забудови.
Адже дуже важливо те, як висотна будівля впишеться в простір міста. На прикладі Києва - щоб висотки не стирчали самотніми потворними іклами в оточенні "хрущовок" або, тим більше, не затуляли Велику Лаврську дзвіницю. Зараз можна побудувати будь-який хмарочос де завгодно.
Тому (за прикладом Нью-Йорка, Лондона і т. Д.) Києву, поки дефіциту землі під забудову по-справжньому ще немає, потрібен Генеральний план, в якому використання територій буде представлено у відповідності з оновленими даними. Тільки після цього з'явиться можливість розробити План зонування територій (Зонінг), який буде чіткої основою для визначення містобудівних умов і обмежень забудови. Він розділить Київ на квартали і мікрорайони, в кожному кварталі визначить чисельність населення, висоту можливих новобудов, їх функціональне призначення та інше.
Той же Манхеттен, з якого я починав, наполовину щільно забудований хмарочосами. Там міський податок на землю настільки високий, що будь-яке інше споруда будувати невигідно. При цьому в високих перших поверхах безлічі хмарочосів для будь-якого перехожого завжди відкриті зимові сади. Ця умова, при дотриманні якого міський закон надає деякі пільги для власників хмарочосів. На іншій стороні Манхеттена хмарочосів немає зовсім. Багато в чому через невідповідного для них грунту, а також через те, що міська містобудівна документація, з метою поліпшення умов проживання городян, жорстко регулює поверховість забудови.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Сергій Петрик публіцист 17 травня 2018, 10:25 Переглядів: Чому я на цьому фото такий задоволений?Сергій Петрик публіцист 17 травня 2018, 10:25 Переглядів: Чому я на цьому фото такий задоволений?