Експеримент, який обіцяє зробити медицину якісною і доступною, недавно справив річницю. 7 липня Донецька область стала одним з чотирьох регіонів, в яких пілотується реформа охорони здоров'я. Те, що медична допомога в Україні гостро потребує «хірургічного втручання», - факт, ні у кого не викликає сумніву. Однак уже на самому старті перетворень стали «проявлятися» прорахунки центрального керівництва (Комітету реформ при АП та МОЗ) в підготовці медреформи, які до сих пір ніхто не виправив. І якщо ще півроку тому з відкритою критикою нормативної бази експерименту виступали в основному громадські працівники і деякі сміливі медики , То сьогодні ці проблеми озвучують і регіональні влади.
Про реформування «наосліп» і про те, яких зрушень вдалося досягти в медицині «пілотної» Донеччини в інтерв'ю «Острову» розповіла заступник губернатора, голова робочої групи з реформування системи охорони здоров'я в Донецькій області Олена Петряєва.
фото сайту "Сегодня"
- Олена Борисівна, півроку первинна медична допомога Донеччини працює в новому режимі. Як оцінюєте старт медичної реформи і перші результати?
Для поліпшення якості медпослуг ми розмежували первинну медичну допомогу, яка надається сімейними та дільничними лікарями в амбулаторних умовах, і вторинну допомогу, яку надають фахівці. Між лікарями первинної ланки та лікарями-спеціалістами розподілений обсяг надання медичної допомоги, створено раціональний маршрут пацієнта для надання медичної допомоги на різних рівнях.
Щоб забезпечити рівний доступ населення до медичного обслуговування як в містах, так і в сільських районах, з 1 січня на базі лікарень та поліклінік області організовано роботу 72 Центрів первинної медико-санітарної допомоги. Розширено мережу входять в Центри «первинки» амбулаторій загальної практики сімейної медицини (крім 439 існуючих створені 327 нових) і фельдшерсько-акушерських пунктів (всього 483 ФАП).
Значно збільшилося фінансування первинної допомоги, якої потребує 80% населення. В 1,5 рази зросло фінансування медикаментів на 1 пацієнта - з 9 до 14 гривень.
В цілому, зроблено чимало, і видно позитив, наприклад, в розпочатої реорганізації швидкої медичної допомоги. «Швидкі» вже забезпечені достатнім набором медикаментів, до кінця року замінимо дві третини наявного в області парку автомобілів швидкої допомоги. До цього ж часу буде створений єдиний регіональний Центр екстреної медичної допомоги. Санавіація і «швидка» тепер будуть об'єднані. В рамках реорганізації «швидкої» виділено 28 самостійних станцій і відпрацьована карта-схема дислокації всіх підрозділів зі створенням 55 додаткових пунктів базування бригад по регіону. Закінчуємо ремонт центральної диспетчерської, її оснащення та продовжуємо створення мережі 11 регіональних диспетчерських служб з використанням цифрового радіозв'язку і комп'ютеризації робочого місця диспетчерів.
Крім карет «швидких» за рахунок субвенцій будуть закуплені «носилкового» авто для районних і міських лікарень «вторинки», «Лади» і «Ниви» для Центрів «первинки», а для сільських ФАПів - велосипеди. У більшості міст і районів прийнята Програма «місцевих стимулів» для медичних працівників ...
Зазначу, що реформа охорони здоров'я - це відповідальність як системи охорони здоров'я, так і, перш за все, влада. Завдання мерів і голів районних адміністрацій створити таку мережу амбулаторій, при якій лікувальні установи стануть доступнішими, розосереджуючись по житловим мікрорайонах, в приміщеннях нежитлового фонду. У компетенції влади - моменти, які від медиків не залежать, - транспортне сполучення, якість доріг, освітлення вулиць та інше. Як йде справа в реальності? Все залежить від того, як сприймає реформу окремий мер або голова адміністрації району.
На сьогодні з боку медпрацівників є пропозиції, є бачення, встановлено взаємовідношення закладів охорони здоров'я та місцевої влади. Але поряд з розумінням бувають випадки, коли з медиками не зовсім вважаються ... Наприклад, в Макіївці прислухалися до рекомендацій начальника відділу охорони здоров'я міськвиконкому щодо розгалуженої мережі міських медустанов. Уже в цьому році в віддаленому районі відкрито амбулаторію, на 2013-й заплановано відкриття ще трьох. Аналогічна ситуація в Маріуполі. У Донецьку ж відкрили одну амбулаторію в Кіровському районі, при цьому Міська лікарня №27 з 1 поліклінікою і 6 амбулаторіями знаходяться в одному приміщенні. Про яку доступною медичної допомоги в такому випадку може йти мова?
- До речі, про те, як розуміють доступність медицини на місцях. В Ясинуватському районі через відсутність приміщення під створення Центру ПМСД медиків розмістили на четвертому поверсі районної адміністрації. Деяким хворим доводиться добиратися на носилках ...
Так, дійсно, Ясинуватська райдержадміністрація абсолютно необдумано надійшла, помістивши Центр «первинки» на 4 поверсі адмінбудівлі.
- Які заходи в зв'язку з цим прийняті і як контролюється процес реорганізації медзакладів?
Прийнято рішення передислокувати ЦПМСП. Прийшов новий глава районної адміністрації, будемо вести переговори. Подібні проблеми можна вирішити тільки шляхом діалогу, роз'яснень. Раз на три місяці я обов'язково виступаю з питань реформи на Колегії, на депутатському дні, на засіданні постійної комісії. Розмовляємо з керівниками першого і другого ланки, проводимо семінари, виїжджаємо на місця. При надходженні будь-якої негативної інформації від хворих, проводимо роз'яснювальні роботи з головними лікарями Центрів «первинки».
- На нещодавній Колегії ОДА губернатор дав зрозуміти мерам і головам районів, що коштів на впровадження ініційованих Комітетом реформ перетворень в медицині мало, тому закликав активніше залучати позабюджетні джерела фінансування. Чи означає це, що сподіватися на допомогу держави під час реформи не доводиться?
Насправді, гроші, виділені урядом під медичну реформу, - дуже серйозні. Для підтримки реформування системи охорони здоров'я в Донецькій області з держбюджету передбачено близько 233 млн. Гривень.
- Цього достатньо?
На первинному рівні коштів, в загальному, вистачає. За винятком п'яти районів області , В яких районне охорону здоров'я поєднане з містом. На оснащення медустанов і медиків «первинки» коштів достатньо, на якісну сторону: медикаменти та заробітну плату первинного рівня - теж. А ось фінансовий ресурс «вторинки» не забезпечує його мінімальні потреби: виплату зарплати, оплату енергоносіїв, медикаментозне забезпечення. Своїми силами поки нам вдалося покрити дефіцит в 220 млн. Гривень з 430-ти. На підготовку медиків і медперсоналу середньої ланки сьогодні коштів в достатній кількості не виділено, і це для нас проблема.
- Чи є проблема з виплатою заробітної плати медикам?
Такої проблеми на сьогодні немає. Має місце «перекіс» у диференційованої заробітної плати медиків первинної та вторинного рівнів. За новими ставками, лікар «первинки» отримує 4,5 тисячі гривень, медсестра до 2,5, в той час як на вторинному рівні - 1800 грн. В результаті два лікаря, які разом пропрацювали пліч-о-пліч в одній поліклініці, через поділ на рівні отримують тепер різну зарплату. Звичайно, це порушує мікроклімат в колективі, і я вважаю такий підхід несправедливим.
- Наскільки я розумію, рядові пацієнти медичну реформу на собі ще не відчули: в лікарнях первинного рівня, через дефіцит в області сімейних лікарів, як і раніше приймають вузькі фахівці.
Фахівці залишилися і активно переходять на "первинку" через згаданого дисбалансу в оплаті праці. Однак маршрут пацієнта залишився колишнім не тому. Так, на первинному рівні катастрофічно не вистачає сімейних лікарів (дефіцит медиків загальної практики в регіоні 1100 осіб, працюють 576 - «ОстроВ»). У медустановах «первинки» їх мало, тому в штат введені дільничні терапевти, педіатри та фахівці 6 профілів. Поки ми не вкомплектуємо більшу частину первинної медичної допомоги сімейними лікарями, маршрут пацієнтів буде колишнім.
За рахунок розширення мережі амбулаторій і ФАПів шляхом будівництва нових приміщень планується вирішити проблему розмежування потоків хворих. Щоб здорові діти, вагітні, особи, які проходять профогляд, і хворі люди не перетиналися під час відвідувань медустанови, як це відбувається сьогодні.
- У зв'язку з утворенням на базі поліклінік Центрів первинної медико-санітарної допомоги тепер на одній території, на один і той же кількість населення, вдвічі більший адміністративний апарат. Тобто, вдвічі дорожче за змістом ...
Ось тому ми виступили з ініціативою всю поліклінічну частина, не розділяючи на «первинку» і «вторинку», залишити на балансі міст і районів. При цьому стаціонарна частина в рамках госпітального округу повинна перейти під управління і фінансування галузі.
- Складається враження, що впровадження реформи цілком довірили місцевим органам влади. Чи справді обсяг і доступність медичної допомоги визначають на місцях?
Медреформу не доручено, просто, чи не розробивши необхідної нормативної бази, нас поставили перед фактом, що ми повинні щось проводити самостійно. Тому зараз ми знову розробляємо тимчасове положення про пункт невідкладної допомоги при Центрах «первинки». А що робити? На жаль, багато в Міністерстві охорони здоров'я не розуміють, навіщо в лікарні потрібен пункт «швидкої». Доводиться пояснювати, що це не тільки введення наркотиків і обслуговування хронічних хворих, а й допомогу в різних ситуаціях, які можуть виникнути в той час, коли вже закінчилася робота амбулаторії.
- Тобто, на сьогодні Міністерство охорони здоров'я не в змозі підготувати нормативну базу, що дозволяє медичним установам нормально працювати в нових умовах? У чому причина, на Вашу думку?
Багато в Міністерстві, на жаль, «відірвані» від реальному житті. Тонкощі і моменти, які близькі і зрозумілі простому лікаря-практику або організатору охорони здоров'я районного та обласного рівня, можливо, вже забулися.
- Але ж для цього були створені спеціальні комісії, робочі групи, до складу яких входять практикуючі медики. Виходить, їх не чують?
Ми неодноразово подавали пропозиції і в Міністерство охорони здоров'я, і в Комітет реформ, озвучуючи практичні «перекоси», як, наприклад, скорочення ставок Медрегістратор що не дає можливості забезпечити роботу реєстратур в плині часу роботи центрів первинної нерухомості, ліквідація ставок медсестер маніпуляційної, денного стаціонару та фізкабінету в амбулаторіях сімейної медицини. Більш того, нашими наполегливими зусиллями скасовано дію Наказу МОЗ, в якому абсолютно неправильно були розподілені функції лабораторного обслуговування. Правда, цей Наказ скасували в лютому, а нових інструкцій з тих пір не дали.
Регіональні пропозиції по лабораторному обслуговування на первинному рівні ми подавали тричі. Відсилали зауваження про становище стоматологічної служби та невідкладної допомоги. Чітко сформулювали пропозиції по структурних підрозділах, які будуть входити до складу госпітального округу. Зокрема, ми вважаємо, що лікарня планового лікування повинна мати хірургічне відділення. У підсумку з МОЗ прийшов один з проектів Положення про лікарню планового лікування, в якому жодна з озвучених нами пропозицій не було враховано.
На жаль, розуміння центрального керівництва відрізняється від регіональної. Цим можна пояснити проблеми з підготовкою нормативної бази.
Адже чому на старті стався дефіцит фінансування охорони здоров'я? Взяли інформацію про розподіл витрат за рівнями надання медичної допомоги з пілотованих регіонів - Дніпропетровської, Донецької та Вінницької областей. Але при цьому ніхто не брав до уваги регіональних особливостей. У Мінфіні просто підсумовували показники і арифметично поділили на три частини. Вийшло, що на первинну допомогу має спрямовуватися 34,8% бюджетних коштів, 11% - на «швидку», решта - на «вторинку». Можливо, для Вінниці, де дуже добре розвинена «первинка», - це супер, але для Донецького регіону з роздутою стаціонарною мережею на вторинному рівні цього Фінресурси не вистачає. Тому на колегії в Міністерстві охорони здоров'я ми виступаємо за диференційований підхід при розрахунку фінансування.
- З приводу нових надбавок медикам за Програмі «стимулів» , Які повинні були виплачуватися з квітня місяця. Доплату за якість роботи отримали тільки в 11 Центрах медико-санітарної допомоги з 72 в області. У той же час, за словами медиків, були скасовані доплати за суміщення ... При цьому на Колегії Ви відзначали, що кошти на виплату «стимулів» є. В чому проблема?
Незважаючи на те, що ми неодноразово проводили семінари, під час яких розповідали, за якою схемою нараховуються і виплачуються медикам надбавки за якість роботи і кількість прийнятих хворих, бухгалтерські служби охорони здоров'я міст і районів виявилися не готові здійснити ці виплати. Так, розрахункова формула досить складна, але проблема і в кваліфікації кадрів, частково винні і головні лікарі медустанов.
- Які конкретні заходи були прийняті по відношенню до «порушників»?
Проведена роз'яснювальна робота. Також, всі мери міст і голови адміністрацій районів, в яких не відбулися ці виплати, отримали догану. Проблема в тому, що на сьогодні немає чітких національних критеріїв якості роботи лікаря первинного рівня, які можуть лягти в основу запропонованої Програми стимулів.
- За яким принципом і хто повинен в такому випадку оцінювати якість роботи медиків «первинки»?
МОЗ та профільні інститути розробили критерії, але вони дуже загальні і не дозволяють все відстежити. Крім того, - це пролом, через яку міста і райони виявилися дуже вразливими перед будь-якими контролюючими органами. Тому ми почали розробку тимчасових регіональних індикаторів якості роботи лікарів первинної медико-санітарної допомоги. Зокрема, це - вплив роботи на демографічні показники, організаційні аспекти, профілактична робота, результати роботи і задоволеність населення якістю і доступністю. Тобто, якщо є пролом в нормативній базі центральної, то ми розробляємо тимчасові місцеві норми. Точно також відбулося з госпітальними округами.
- Звучать побоювання, що у зв'язку з реформуванням «швидкі» вибірково ставитися до викликів, тобто, на банальне підвищення температури приїжджати вже не будуть. Чи так це насправді?
Ні про яку вибірковості мови бути не може. Що планується, так це вивести наркотичні препарати з роботи швидкої допомоги, щоб ця процедура виконувалася пунктами невідкладної допомоги при Центрах первинної медико-санітарної допомоги. Вважаю, що це не функція «швидкої».
- При цьому, питання з «невідкладною допомогою» ще не вирішене. Також на нещодавній Колегії Ви відзначили, що багато Центри ПМСД до сих пір не отримали ліцензії на роботу з наркотичними препаратами, тобто, допомогти «складним» хворим, вони поки не можуть ...
Проблема в тому, що в Центрах «первинки» повинні бути створені ліцензійні умови - окреме приміщення певного метражу, оснащене металевою шафою для зберігання препаратів, сигналізацією і іншим.
- А в чому причина невиконання цих умов лікарнями?
На місцях кажуть, що немає коштів, але ми впевнені, що все можна зробити.
- Серед експертів існує думка, що озвучених проблем в процесі реформи охорони здоров'я не виникло б, якби реорганізацію почали не з первинного, а з вторинного рівня медичної допомоги. Таким чином, за рахунок зменшення стаціонарної мережі, можна було вивільнити кошти для «первинки». А як вважаєте Ви?
Я б спочатку вибрала іншу хронологію проведення реформування. Спочатку слід було б провести аудит всієї системи охорони здоров'я.
- Тобто, цього зроблено не було?
Ні. Ми за своєю ініціативою провели повний аудит вторинного рівня тільки на початку цього року, оскільки це було не в компетенції Управління охорони здоров'я. Тепер у нас є повна картина того, що відбувається в медичних установах, що фінансуються з місцевих бюджетів. Отримавши результати, ми взялися за голову. Сьогодні на вторинному рівні ми утримуємо багато непотрібних приміщень, непотрібних відділень, які оснащені огидно, кваліфікованих кадрів не вистачає, коштів на медикаментозне забезпечення теж, звідси - тіньові платежі і все що випливають проблеми. Також ми провели аудит первинної допомоги в регіоні. До початку реформи він проводився тільки на рівні місцевих органів влади, системного аналізу не було.
- Тім НЕ менше, перший етап експеримент Вже завершено, и досвід «пілотних» регіонів обіцяють впроваджуваті по всій Україні. Профільне міністерство або Комітет реформ оцінювали ефективність проведених в рамках медреформи заходів?
Ні. Ми почали проводити першу оцінку ефективності за підсумками першого півріччя самостійно. Але знову-таки чітких встановлених критеріїв цього аналізу немає. Ми їх змушені розробляти самі.
- Під час обговорення реформи була озвучена ідея «розпрощатися» з бюджетним фінансуванням охорони здоров'я, щоб кожна лікарня була самостійним суб'єктом господарської діяльності. Ваша думка з цього приводу.
Я вважаю, що повинен бути введений гарантований мінімальний пакет медичних послуг, яке населенню може забезпечити держава. Всі прекрасно розуміють, що ми не настільки багаті, щоб гарантувати кожному безкоштовну медичну допомогу. Тому безкоштовна медицина в Україні - це профанація. Повинен бути визначений базовий пакет безкоштовних медпослуг і контроль за їх виконанням. У разі збільшення держбюджету, цей перелік послуг може бути розширений.
- Проведена сьогодні реформа охорони здоров'я передбачає в майбутньому створення подібного «соцпакета»?
Ні, на жаль, ніхто в Україні не хоче торкатися теми гарантованого безкоштовного пакету медичних послуг.
Розмовляй Наталія Коммодова, «ОстроВ»
Як оцінюєте старт медичної реформи і перші результати?
Як йде справа в реальності?
Про яку доступною медичної допомоги в такому випадку може йти мова?
Які заходи в зв'язку з цим прийняті і як контролюється процес реорганізації медзакладів?
Чи означає це, що сподіватися на допомогу держави під час реформи не доводиться?
Цього достатньо?
Чи є проблема з виплатою заробітної плати медикам?
Чи справді обсяг і доступність медичної допомоги визначають на місцях?
А що робити?
Тобто, на сьогодні Міністерство охорони здоров'я не в змозі підготувати нормативну базу, що дозволяє медичним установам нормально працювати в нових умовах?