Реклама
Реклама
Реклама

Банкрутство - TextReferat.com - безкоштовний архів рефератів плагіату

банкрутство зміст

Зміст. 2

Вступ. 3

Глава 1. 4

Поняття неспроможності (банкрутства) і порядок оголошення юридичної особи неспроможним (банкрутом) 4

Глава2. 8

Конкурсне виробництво і конкурсний керуючий. 8

2.1.Начало конкурсного виробництва. 8

2.1.Інвентарізація і оцінка майна боржника. 10

2.2.1.Риночний підхід. 12

2.2.2.Затратний підхід. 13

2.2.3.Доходний підхід. 13

2.3.Аналіз фінансового стану боржника. 13

2.4.Работа з дебіторською заборгованістю 14

2.5.Трудовие відносини. 15

2.6.Работа з кредиторами. 16

2.7.Передача житлового фонду та об'єктів соціально - культурного призначення. 17

2.8.Подготовка до торгів 18

2.9.Основние правила і рекомендації, дотримуються управляючі в процесі роботи 23

Глава 3 (практична частина) (її немає, люди робили самі) 31

Висновок. 32

Список літератури 34

Вступ

Банкрутство для нашої країни - абсолютно нове явище в сфері економічних відносин.

Правда, слід зазначити, що інститут банкрутства є новим для вітчизняної системи правового регулювання підприємницьких відносин у відносному сенсі. Раніше в дореволюційній Росії більше століття існувало і широко застосовувалося розвинене законодавство про неспроможність (банкрутство). Але, на жаль, проходиться констатувати, що традиції того російського законодавства практично втрачені. І в цьому сенсі дійсно доводиться починати все спочатку.

Значення інституту банкрутства полягає в тому, що з цивільного обороту виключаються неплатоспроможні суб'єкти (у разі їх ліквідації), що служить оздоровленню ринку, а з іншого боку, цей інститут дає можливість відповідально діючим підприємствам, організаціям і сумлінним підприємцям реорганізувати свої справи і знову досягти фінансової стабільності.

Передбачена законодавством про банкрутство можливість застосування до потрапили в скрутне становище неплатоспроможним підприємствам і організаціям реорганізаційних процедур, дозволяє їм відновити статус повноцінних суб'єктів ринкових відносин, поощеряют підприємницьку ініціативу і ризик, оскільки в разі невдачі вони в значній мірі будуть захищені від важких наслідків банкрутства.

Однак разом з тим, банкрутство може бути використано в неправомірних цілях, що представляє собою навмисне (навмисне, фіктивне) оголошення підприємства банкрутом для того, щоб приховати перекачування грошей, пограбування вкладників та інші фінансові злочини.

У світлі цього дослідження інституту банкрутства набуває особливої ​​забарвлення, оскільки одним з факторів стабільності суспільства є висока правова культура його членів. Практика ж звернення осіб до арбітражного суду з заявами про визнання підприємств неспроможними (банкрутами) показує, що часто подібні заяви складені з порушенням вимог законодавства, невмінням аргументувати свою позицію, підкріпити її належними документами. З цієї причини арбітражні суди нерідко змушені повертати такі заяви без розгляду, або відмовляти в порушенні справ.

Глава 1.Поняття неспроможності (банкрутства) і порядок оголошення юридичної особи неспроможним (банкрутом)

У нашій країні процедури банкрутства регламентуються Федеральним законом Російської Федерації від 8 січня 1998 року №6-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)"

Закон "Про неспроможність (банкрутство)" від 8 січня 1998 року. No. 6-ФЗ (далі - Закон) безсумнівно, є більш прогресивним і зручний в застосуванні, ніж діяв раніше Закон "Про неспроможність (банкрутство) підприємств" від 19 листопада 1992 р No. 3929-1. Однак безумовна перевага нового Закону перед колишнім не означає, що Закон "Про неспроможність (банкрутство)" не потребує роз'яснення і тлумачення застосування окремих його положень.

При практичної реалізації деяких положень Закону у арбітражних керуючих та інших учасників процесу часто виникають певні труднощі в техніці застосування окремих його норм.

У самому законі неспроможність (банкрутство) трактується як визнана арбітражним судом або оголошена боржником нездатність боржника в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів. Заява про визнання боржника банкрутом приймається арбітражним судом, якщо вимоги до боржника - юридичній особі в сукупності складають не менше п'ятисот мінімальних розмірів оплати праці та зазначені вимоги не погашені протягом трьох місяців. Правом на звернення до арбітражного суду з заявою про визнання боржника банкрутом у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань та обов'язкових платежів мають боржник, кредитори, податкові та інші уповноважені відповідно до федеральним законом органи.

Отже, підставою для порушення справи може служити заява боржника, заява кредитора (кредиторів) або заяву прокурора.

Заява боржника подається в письмовій формі на підставі рішення власника або органу уповноваженого керувати майном боржника. Заява повинна містити відомості про форму і суб'єкт власності, про причини по яких боржник не виконує вимог і про суму вимог. До заяви додається список кредиторів і боржників та бухгалтерський баланс. Заява не може бути відкликана.

Кредитор має право подати заяву в разі невиконання боржником своїх зобов'язань після закінчення трьох місяців з дня настання термінів виконання. Перед зверненням до суду необхідно дотриматися досудовий порядок вирішення спору: кредитор повинен послати боржникові повідомлення з повідомленням про вручення. У цьому повідомленні мають міститися вимоги до боржника в тижневий термін виконати свої зобов'язання. У разі отримання повідомлення і невиконання зобов'язань боржником у кредитора з'являється право звернення до суду. До заяви додаються документи, що підтверджують вимоги до боржника, повідомлення та копія заяви з додатками. Заява кредитора може бути ним відкликана до порушення провадження у справі.

Прокурор має право звернутися із заявою до суду в разі виявлення їм ознак навмисного чи фіктивного банкрутства та в інших випадках передбачених законом. Умисне банкрутство - навмисне створення або збільшення керівниками або власником неплатоспроможності підприємства, нанесення ними шкоди в особистих інтересах або в інтересах інших осіб, а також свідомо некомпетентне ведення справ. Фіктивне банкрутство - завідомо неправдиве оголошення підприємства про своє банкрутство з метою введення в оману своїх кредиторів, з метою відстрочки або розстрочки платежів або знижки з боргів. Заява прокурора може бути відкликана ним до порушення провадження у справі.

Зрозуміло, що кредитори і податкові органи звертаються до арбітражного суду, коли перед ними не виконані зобов'язання по оплаті заборгованості. Керівник ж боржника зобов'язаний звернутися із заявою боржника в арбітражний суд у разі, коли задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призводить до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (тобто якраз випадок, коли власний капітал боржника витрачений і вартість зобов'язань перевищує обгрунтовану ринкову вартість активів);

Відзначимо, що якщо звернення кредиторів добровільне, то тут йдеться про обов'язок, причому якщо таку заяву вчасно непред'явлено, то це тягне субсидіарну відповідальність керівника боржника за зобов'язаннями боржника перед кредиторами, що виникли через місяць після того як ця заява повинна бути подана, тобто . фактично по всім новим зобов'язанням взятим на себе боржником.

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10

скачати реферат