Реклама
Реклама
Реклама

Реферат: Акти прокурорського реагування в порядку загального нагляду в Україні

  1. Міністерство освіти України
  2. Одеса 1997 р

Міністерство освіти України

Одеський Державний університет ім. І. І. Мечникова

Контрольна робота

по курсу: "Прокурорський нагляд в Україні"

студента 5 курсу юридичного інституту

одеського державного університету

відділення післядипломного навчання

академгрупах № 1

Сльозко Романа Михайловича

Одеса 1997 р

Тема: "Акти прокурорського реагування в порядку загального нагляду"

план

1. Протест.

2. Розпорядження.

3. Подання.

4. Постанова.

5. Вимоги, що пред'являються до документів прокурорського реагування.

До актів прокурорського реагування в порядку загального нагляду відносяться: протест, уявлення, припис та постанову прокурора.

«Протест - це документ прокурора (його заступника), що містить звернене до компетентного органу або долж ностно особі обов'язкове для розгляду вимога про від мене суперечить закону акту, рішення або про пр і веденні їх у відповідність з законом, або про припинення незаконно дії посадової особи, поновлення наруш е ного п рава. » [1]

Прокурор приносить протест органу або посадовій особі, який видав незаконний акт або яка вчинила незаконне д е йствіе, або до вищестоящого органу л і бо вищій посадовій особі. Необхідність прин е сення п р отеста в вищестоящий орган або вищестоящому посадовій особі виникає у випадках, коли у прокурора є підстави вважати, що орган або посадова особа відхилить про тест або затримає його розгляд, або видання акту було погоджено з вищим органом або посадовою особою або затверджено ім. При необхідності протест приноситься д ОКМ або більш органам або посадовим особам на совместн про виданий ними акт (прим е р, на рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства).

При виявляючи е ванні декількох незаконних актів, виданих одним і тим же органом або посадовою особою з оди наково ми порушеннями закону, може бути прин е Вересень один протест.

Принесення протесту в вищестоящий орган або вищестоящому посадовій особі прокурором, якому вони не піднаглядні, проводиться через вищестоящого прокурора. У такому самому порядку надсилаються уявлення, припускає і саніі і постанови. Самостійне звернення прокурора в НЕ піднаглядний йому орган або до НЕ піднаглядним посадовій особі яв ляется перевищенням компетенції.

«У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або введенні його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права» [2] .

У протесті прокурор вимагає скасування акту, коли він полность ю не відповідає е т закону, або внесення в нього змін, доповнень, що усувають протиправність. Задоволення протесту тягне за собою видання іншого акту скасовує, змінює або доповнює опротестований, або припинення незаконної дії, що носить продовжує характер.

Скасування, зміна або доповнення актів, не виконаних до розгляду протесту, автоматично усуває правопорушення. Якщо ж видання акта або вчинення дії спричинило наслідки, то в протест включається вимога про їх усунення, про відновлення порушеного права. Наприклад, в протесті на наказ керівника державного підприємства про списання в збиток недостачі або псування цінностей всупереч закону прокурор вимагає відновити їх вартість на балансі і віднести її за рахунок винних; в протесті на наказ про прийом на матеріально відповідальну посаду особи, яка має судимість за корисливий злочин, - припинити трудовий договір.

Якщо опротестований акт спрямований видав його органом або посадовою особою іншим органам, підприємствам, установам, організаціям або посадовим особам або опублікований в п е чати, то в протесті пропонується оповістити одержувачів або пом е стить у пресі пові щ ення про його скасування або изме неніі.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про результати розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

П ріостановленіе опротестованого акта означає припинення його дії на час до розгляду. Дія опротестує ованних нормативних актів призупиняється в про всіх случ а я х . індивідуальні е акти припиняються, якщо вони НЕ Адмін е ни або й Сполн е ни частково. розглянуто і е прот е ста включа е т в себе ознайомлення з ним або його обсужд е ня колегіальним органом і прийняття по ньому рішення (про повне і л і част і чном задоволенні вимог прокурора або їх відхилення, про заходи щодо усунення порушень закону). У десятідн е вний строк з дня надходження протесту соотв е тствующій орган або посадова особа приймає р е ш е ня по тр е бованіям прокурора і повідомляє йому про рез у льтати розгляду, а при отклон е ванні вказує мотиви. Дотримання цього терміну не залежить від періодичності засідань колегіального органу. Для получ е ня більш докладної інформації про задоволення протесту або м отівах його відхилення прокурор може витребувати копію а кта, виданого за результатами розгляду.

При ухиленні від розгляду протесту протягом десяти днів або повне або часткове його відхиленні прокурор або його заступник, незгідний з цим, може звернутися протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду в суд із заявою визнання акта незаконним. Подача такої заяви зупиняє дію правового ак та. Пропуск без поважних причин строку для звернення до суду тягне за собою відмову в задоволенні заяви. За наявності поважної причини суд може цей термін відновити.

У заяві зазначаються:

* Суд, в який направляються матеріали;

* Прокурор, який звернувся із заявою;

* Орган або посадова особа, яким був прийнятий незаконний акт, і його місцезнаходження: назва та номер акта, час і місце його видання;

* Положення опротестованого акта, суперечать відповідним законом, і в чому це виражається;

* Вимога про визнання незаконним всього акта або його частини.

До заяви додаються:

* Копія оспорюваного акта або завірена виписка з нього;

* Повідомлення про відхилення протесту або підтвердження ухилення від його розгляду (виписка з журналу вихідної кореспонденції прокуратури, копії нагадувань органу або посадовій особі про розгляд протесту, довідка секретаря прокуратури про неотримання відповіді);

* Інші необхідні документи.

Заява розглядається судом у десятиденний термін з участю прокурора і представника органу або посадової особи, яка прийняла акт. Їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, якщо суд не визнає явку обов'язковою.

Одним з актів прокурорського реагування в порядку загального нагляду є припис прокурора.

«Припис - це документ прокурора (його заступника), що містить звернене до органу або посадовій особі і підлягає негайному виконанню вимога про усунення очевидного порушення закону, щоб уникнути можливого заподіяння істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації або громадянам» [3] .

Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Воно засвідчується гербовою печаткою прокуратури і вручається під розписку, а при неможливості це зробити - надсилається поштою. При відмові отримати припис про це робиться відмітка на другому його примірнику і припис направляється до вищих орган. У цьому випадку прокурор може вжити заходів щодо притягнення керівника органу або посадової особи до відповідальності за невиконання законодавства про прокуратуру.

Вимоги припису носять імперативний характер:

* Скасувати правовий акт;

* Привести акт у відповідність до закону;

* Відновити порушене право;

* Вчинити дії, необхідні для запобігання істотної шкоди;

* Утриматися від вчинення дій і т. П.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Заподіяння шкоди може виражатися в: пошкодженні або втраті майна; припинення виробничо-господарської діяльності або створення серйозних перешкод для її продовження; забрудненні довкілля та знищення природних об'єктів; аварії, аварії та інші надзвичайні наслідки; істотному обмеженні гарантованих Кон ст ітуціей трудових, житлових та інших прав і свобод громадян. Хара ктер істотного ущ е РБА та наявність причинно й зв'язку між ним і порушенням закону встановлюються про курор в кожному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Вимога негайного виконання припису означає, що порушення закону повинно бути усунуто невідкладно або в термін, встановлений прокурором. Письмове повідомлення про це повинно бути надіслано прокурору відразу після прийняття належних заходів.

На відміну від протесту або подання припис не можна відхилити, а можна лише оскаржити. Тому орган чи посадова особа можуть оскаржити: припис заступника прокурора - прокурора, припис прокурора - вищестоящому прокурору. Оскаржити його можуть орган або посадова особа, якій воно внесено, а також громадяни, інтереси яких зачіпаються виконанням припису. Виходячи з незамедлительности виконання, обжаловатьпредпісаніе належить відразу після його винесення, Скарга розглядається у десятиденний термін. Результатом її розгляду може бути підтвердження законності і обгрунтованості приписи або його відгук, про що повідомляється заявнику. Рішення вищестоящого прокурора по скарзі на припис є остаточним.

«Подання - це звернений до полномочно державному органу, громадської організації або посадовій особі документ прокурора (його заступника), що містить аналіз порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм умов, а також вимога обіхустраненіі» [4] .В поданні наводяться дані про поширеність порушень закону і найбільш характерні факти. У ньому не повинно бути декларативних тверджень, загальних закликів, припущень і застережень.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм умов вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду.

При внесенні подання на основі узагальненої практики прокурорського нагляду (наприклад, до місцевого органу самоврядування) в ньому вказуються ті заходи, які вже були прийняті прокуратурою для усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм умов. Усунення порушень закону по викладеному в поданні вимогу може полягати як у вчиненні дій, що пропонуються законодавством (наприклад, забезпечення очисними пристроями джерел викиду шкідливих речовин в атмосферу), так і в припиненні незаконної діяльності - сукупності взаємопов'язаних дій, які свідчать про неблагополучний стан законності в цілому або стосовно окремих галузей законодавства (систематичні порушення підприємством законів після винесеного попередження) . Усунення порушень закону передбачає також ліквідацію наслідків (приведення до попереднього стану земель, виведених з сільськогосподарського обороту в результаті порушень земельного законодавства). Вимоги про усунення причин порушень закону та умов, що їм умов (роз'яснення чинного законодавства, впорядкування обліку цінностей і т. П.) Спрямовані на їх попередження. Якщо в поданні названі особи, винні в порушенні закону, то прокурор має право порушити питання про їх дисциплінарну відповідальність, а також про відшкодування ними матеріальних збитків.

Невідкладність передбачає розгляд подання відразу ж по його прибутті. «Не пізніше ніж у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору» [5] .

Колегіальний орган, якому внесено подання, повинен розглянути його на своєму засіданні, дата проведення якого встановлюється з урахуванням необхідності виконання вимоги невідкладності. Подання може бути обговорено на зборах трудового колективу, жителів населеного пункту, мікрорайону та т. П. Прокурор має право вимагати розгляду подання з його участю. На згадку про день розгляду подання колегіальним органом (сесією Ради народних депутатів, керівним органом громадської організації і т. Д.) Прокурор повинен бути завчасно повідомлений. Його неявка не перешкоджає розгляду подання в призначений термін.

Результати розгляду можуть бути відображені в наказі, рішенні, план заходів і т. П. Повідомлення прокурору повинно містити відповіді на всі його вимоги, а відхилення подання повністю або в певній частині повинна бути мотивована.

При необгрунтованому відхилення подання воно може бути внесено до вищого органу (громадську організацію, посадовій особі), а при неповноті повідомлення прокурор має право витребувати додаткові відомості. При наявності сумнівів у достовірності повідомлення про вжиті заходи прокурор може провести контрольну перевірку або вимагати її проведення від органу управління або контролю.

«Подання щодо малозначним фактами, коли усунення правопорушення можна домогтися шляхом усного вимоги і роз'яснення закону, не вносяться» [6] . Усну вимогу можна також використовувати замість протесту для скасування або приведення у відповідність з законом правового акта або припинення незаконної дії посадової особи.

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження обадміністратівномправонарушенііілі про возбужденііуголовного справи щодо цих осіб.

Таким чином можна сказати, що постанова прокурора (його заступника), що виноситься при здійсненні загального нагляду, - це документ, яким відносно службової особи чи громадянина порушується дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або кримінальну справу.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження іліпроізводства про адміністративне правопорушення, якщо воно спрямоване одному органу або посадовій особі, може бути винесено одночасно щодо кількох осіб, які допустили дане порушення. У ньому обгрунтовується наявність складу дисциплінарного чи адміністративного проступку і робиться посилання на порушену норму і норму, за якою порушник підлягає притягненню до відповідальності. До винесення постанови від притягуються до відповідальності осіб вимагаються письмові пояснення; протокол про адміністративне правопорушення на додаток до постанови не складається.

Постанова про порушення кримінальної справи направляється органам дізнання чи попереднього лиха (ч. 3 ст. 98 КПК).

Постанова про порушення дисциплінарного провадження має бути розглянуто органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження, постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення розглядається протягом десяти днів, якщо законом не передбачено більш короткий термін.

Если орган або посадова особа приходити до висновка про необґрунтованість постанови прокурора, то пріймається решение про відмову в залученні до дісціплінарної відповідальності (ст.147 КЗпП) або про припиненням справи про Адміністративне правопорушення (ч.1 ст.284 КпАП). При розгляді постанови орган або посадова особа має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати матеріали трудовому колективу або його органу для застосування заходів громадського впливу (ст.152 КЗпП), а замість накладення адміністративного стягнення - передати матеріали за місцем роботи на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, громадської організації або трудового колективу (ч.1 ст.187 КпАП).

При незгоді з результатами розгляду постанови прокурор в межах терміну давності притягнення до відповідальності (ст.148 КЗпП, ст.38 КпАП) направляє постанову про порушення дисциплінарного провадження вищому органу або посадовій особі (ч.2 ст.147 КЗпП) або опротестовує постанову про припинення справи про адміністративне правопорушення (ст.290 КпАП).

Закон не зобов'язує орган або посадова особа повідомляти прокурору про результати розгляду постанови про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення. Однак прокурор може на підставі закону про прокуратуру витребувати копію акта виданого за результатами розгляду постанови, або отримати інформацію в іншій формі.

Всі перераховані вище документи прокурорського реагування складаються відповідно до певних вимог. «У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.» [7]

У документах прокурорського реагування потрібно зазначати:

а) ким допущено порушення закону;

б) яке його положення порушено;

в) в чому полягає порушення;

г) що слід зробити для його усунення;

д) в який термін порушення має бути усунуто.

Вимога про зазначення особи, яка вчинила правопорушення не відноситься до постанови про порушення кримінальної справи - у ньому можуть бути названі тільки ознаки злочину (ч.2 ст.94 КПК). Посилаючись на положення закону, яке порушено, прокурор звертається до нього статтю (частина, пункт). Виклад порушення закону означає опис його фактичної сторони. Вказівка ​​про те, що необхідно зробити посадовій особі чи органу для усунення порушення, дається у вигляді вимог. Термін усунення порушення визначається законом України «Про прокуратуру», стосовно припису він може бути конкретизований прокурором.

Документ прокурорського реагування включає в себе:

1) вступну частину - прізвище, ініціали та посаду особи або найменування органу, якому адресується документ, назва документа, дату і місце його винесення, а стосовно до постанови - посаду, класний чин, прізвище, ініціали прокурора або його заступника;

2) описово-мотивувальну частину - джерело інформації про порушення закону, ким і яке його положення порушено, в чому полягає порушення, посилання на норму, якою керується прокурор;

3) заключну (резолютивну) частину -вказівку на те, що необхідно зробити для усунення порушення законів, причин порушення та сприяють йому умов (в протесті, приписі, поданні), щодо кого порушується дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, яким посадовій особі або органу документ направляється для розгляду або кому доручається розслідування кримінальної справи. У документі вказується також, що він підлягає обов'язковому розгляду у встановлений законом термін і про результати має бути повідомлено прокурору, роз'яснюється право на оскарження (в приписі).

Документ повинен бути підписаний прокурором (його заступником) із зазначенням посади, класного чину, прізвища та ініціалів.

До документа можуть бути додані матеріали, що підтверджують викладені в ньому висновки та вимоги. Крім загальних, до документів прокурорського реагування пред'являються і спеціальні вимоги.

«Управління загального нагляду Генеральної прокуратури та інші її підрозділи, що займаються загальним наглядом, відповідні відділи прокуратури Республіки Крим, прокуратур областей і прирівняних до них, прокуратури міста Києва повинні вивчати і аналізувати документи прокурорського реагування, відкликаючи ті з них, які не відповідають вимогам закону» [8] . Аналіз їх якості слід проводити також в міських, районних міжрайонних та прирівняних до них прокураторам.

Копії документів прокурорського реагування невідкладно надсилаються вищестоящим прокурорам. Це дозволяє своєчасно направляти підлеглим прокурорам зауваження за документами або відмовляти їх. Приводом до відкликання можуть бути, по-перше, необгрунтовані принесення протестів, внесення приписів та подань, винесення постанов і, по-друге, недотримання вимог викладених вище. У першому випадку відгукуються як розглянуті, так і нерозглянуті документи, у другому _ тільки нерозглянуті. Припис можна також відкликати у зв'язку з розглядом поданої на нього скарги. При відкликання розглянутого документа усуваються наслідки порушення закону, допущеного у зв'язку з виконанням необгрунтованих вимог прокурора (визнається таким, що втратив чинність, наказ про скасування опротестованого прокурором акту, скасовується накладення е дисциплінарно е стягнення і т. д.).

Вказівка вишестоящ е го прокурора про відкликання документа реаг і вання виповнюється невідкладно. докум е нт, вн е сенний заступником прокурений ра, може бути відкликаний прокурором. переконатися і вшісь в необосн ованія вн е сення документа р е агірованія або несоблюден ії пред'являються до нього требо в аній, прокурор повинен відкликати його по собств е ної ініціативи.

література

1. Кримінально-процесуальний кодекс України, офіційний текст із змінами і доповненнями станом на 1.02.1994 р, Київ, видавництво «Україна», 1994.

2. Арбитражно-процесуальний кодекс України, науково-практичний коментар, під редакцією В.В.Джунь, В.В.Гулія, Харків, 1995.

3. Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю (за станом на 4.04.1995 р), Київ, «Трудові відносини», видання друге, доопрацьоване, 1995.

4. Закон України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р зі змінами та доповненнями станом на 21.03.95 р, ст.25, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р

5. Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар // Д.М.Бакаев, Ю.М.Грошевой, В.В.Долежан ,. Харків, ЧФ «Рита», 1993.

6. Наказ Генерального прокурора України №2 від 25.03.1996 р. «Про організацію роботи ОРГАНІВ прокуратури по здійсненню загальног Нагляду», ІПС «Законодавство України та Росії», «Інфодиск», 20.11.96.


[1] Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар // Д.М.Бакаев, Ю.М.Грошевой, В.В.Долежан ,. Харків, ЧФ «Рита», 1993 р, стр.84

[2] Закон України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р зі змінами та доповненнями станом на 21.03.95 р, ст.21, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р

[3] Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар // Д.М.Бакаев, Ю.М.Грошевой, В.В.Долежан ,. Харків, ЧФ «Рита», 1993 р, стр.87

[4] Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар // Д.М.Бакаев, Ю.М.Грошевой, В.В.Долежан ,. Харків, ЧФ «Рита», 1993 р, стор.88

[5] Закон України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р зі змінами та доповненнями станом на 21.03.95 р, ст.25, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р

[6] Наказ Генерального прокурора України №2 від 25.03.1996 р. «Про організацію роботи ОРГАНІВ прокуратури по здійсненню загально Нагляду» п.6, ч.2., ІПС "Законодавство України та Росії», «Інфодиск», 20.11.96.

[7] Закон України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р зі змінами та доповненнями станом на 21.03.95 р, ст.25, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р

[8] Наказ Генерального прокурора України № 2 від 25.03.1996 р. «Про організацію роботи ОРГАНІВ прокуратури по здійсненню загальног Нагляду» п.6, ч.2., ІПС "Законодавство України та Росії», «Інфодиск», 20.11.96.