Реклама
Реклама
Реклама

Судова практика Міжнародні перевезення вантажів для власних потреб автотранспортом вантажопідйомністю понад 3,5 тонн підлягають ліцензуванню Автор Белявський С.

МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ДЛЯ ВЛАСНИХ ПОТРЕБ автотранспортом вантажопідйомністю понад 3,5 ТОНН ПІДЛЯГАЮТЬ ЛІЦЕНЗУВАННЮ МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ДЛЯ ВЛАСНИХ ПОТРЕБ автотранспортом вантажопідйомністю понад 3,5 ТОНН ПІДЛЯГАЮТЬ ЛІЦЕНЗУВАННЮ

Відповідно до укладених Республікою Білорусь міжнародними угодами, підписаними конвенціями про міжнародне автомобільне сполучення, перевезення вантажів можуть здійснюватися виключно на підставі дозволів, попередньо виданих компетентними органами держави, в якому зареєстровано транспортний засіб, від імені компетентних органів іншої договірної сторони міжнародної угоди.

Правами перевезення вантажів, заснованими на даних угодах і конвенціях, мають лише особи, визнані перевізниками і які мають право здійснювати міжнародні автомобільні перевезення відповідно до права своєї держави.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктами Республіки Білорусь права на перевезення вантажів у міжнародному сполученні є допуск до здійснення міжнародних автомобільних перевезень відповідно до законодавства Республіки Білорусь.

Умови подібного допуску названі в чолі 12 Положення про ліцензування окремих видів діяльності, затвердженого Указом Президента РБ від 01.09.2010 № 450 (далі - Положення). Зокрема, даним документом встановлено, що ліцензування діяльності в галузі автомобільного транспорту здійснюється Міністерством транспорту і комунікацій РБ (далі - Мінтранс).

Не потрібно отримання ліцензії для виконання міжнародних автомобільних перевезень вантажів з використанням автомобіля, призначеного для перевезення вантажів, дозволена максимальна маса якого, включаючи вагу причепа (напівпричепа), не перевищує 3,5 т.

Відповідно для виконання міжнародних перевезень вантажів з використанням автомобіля, призначеного для перевезення вантажів, дозволена максимальна маса якого, включаючи вагу причепа (напівпричепа), перевищує 3,5 т, можливо лише при отриманні відповідної ліцензії.

Здійснення подібних перевезень для власних потреб без отримання ліцензії є незаконним і тягне за собою адміністративну відповідальність.

приклад

Економічним судом було розглянуто справу про адміністративне правопорушення за частини 1 ст.12.7 Кодексу Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) щодо індивідуального підприємця (ІП) А.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що в період з 9 серпня 2011 р по 3 травня 2014 р ІП А. допустив порушення правил і умов здійснення міжнародних автомобільних перевезень вантажів, а саме здійснював перевезення без спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пп. 119 , 120 Положення ліцензування діяльності в галузі автомобільного транспорту здійснюється Мінтрансом. Ліцензована діяльність включає складові роботи і послуги, зазначені в п.4 додатка 1 до Положення. Не потрібно отримання ліцензії для виконання міжнародних автомобільних перевезень вантажів з використанням автомобіля, призначеного для перевезення вантажів, дозволена максимальна маса якого, включаючи вагу причепа (напівпричепа), не перевищує 3,5 т.

При цьому відповідно до п.3 Положення є незаконним і забороняється здійснення видів діяльності, а також робіт і (або) послуг, що становлять види діяльності, зазначені в додатку 1 до Положення, без ліцензій.

Таким чином, IP А. порушені вимоги ліцензійного законодавства. Дохід від протиправної діяльності встановлено не був. Індивідуальний підприємець А. здійснював на регулярній основі міжнародні перевезення товарів з Республіки Польща в Республіку Білорусь, придбаних ним для подальшої реалізації, тобто для власних потреб. Перевезення здійснювалися автотранспортом вантажопідйомністю понад 3,5 т.

Відповідно до ст.6 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про міжнародне автомобільне сполучення від 20.05.1992 (далі - Угода) перевезення вантажів між пунктами, розташованими на території договірних держав угоди , За винятком перевезень, наведених в ст.7 Угоди, можуть здійснюватися виключно на підставі дозволів, попередньо виданих компетентними органами держави, в якому зареєстровано транспортний засіб, від імені компетентних органів іншої договірної сторони угоди .

Правами перевезення вантажів, заснованими на даному угоді , Мають лише особи, визнані перевізниками відповідно до п.1 ст.2 Угоди, а саме фізична або юридична особа, яка проживає або вибрало місце проживання в Республіці Білорусь або в Республіці Польща і має право здійснювати міжнародні автомобільні перевезення відповідно до права своєї держави.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктом Республіки Білорусь права на перевезення вантажів по території Республіки Польща є допуск до здійснення міжнародних автомобільних перевезень відповідно до законодавства Республіки Білорусь.

Як випливає з матеріалів справи і пояснень ІП А. про необхідність отримання ліцензії на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом, дозволена максимальна маса якого, включаючи вагу причепа (напівпричепа), перевищує 3,5 т, він не знав.

Обставини вчинення правопорушення підтверджуються сукупністю матеріалів справи.

Таким чином, особі, щодо якої ведеться адміністративний процес, ставиться вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.12.7 КоАП.

Відповідно до частиною 1 ст.12.7 КоАП підприємницька діяльність, здійснювана без спеціального дозволу (ліцензії), коли таке спеціальний дозвіл (ліцензія) обов'язково, або з порушенням правил і умов здійснення видів діяльності, передбачених в спеціальних дозволах (ліцензіях), якщо в цих діяннях немає складу злочину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 50 базових величин, на індивідуального підприємця - від 10 до 200 базових величин з конфіскацією доходу, отриманого в результаті такої діяльності, або без конфіскації, Чи позбавлення права займатися певною діяльністю, а на юридичну особу - до 500 базових величин з конфіскацією доходу, отриманого в результаті такої діяльності, або без конфіскації, або позбавлення права займатися певною діяльністю.

Раніше ІП А. не привертати до відповідальності за правопорушення за складом, аналогічного осудної. Ознака повторності не вбачається.

Свою вину в скоєному ІП А. визнав і кається.

Дослідивши додані до проколу про адміністративне правопорушення документи, додатково подані документи, що є доказами, суд прийшов до висновку про наявність в діянні притягається особи складу поставлений адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.12.7 КоАП.

09.09.2014

Сергій Белявський, суддя економічного суду Гродненської області, заступник голови обласного відділення громадського об'єднання «Білоруський республіканський союз юристів»