Настільки сумнівне кадрове рішення відразу викликало багато питань. По-перше, чому саме Балабанов? Донецького мільйонера ніяк не можна віднести до симпатиків Майдану - навпаки, він класичний «донецький», який має тісні зв'язки з місцевими елітами, а це ніяк не відповідає обіцянкам «Жити по-новому». По-друге, чому пізно вночі? По-третє, призначення такого роду повинно було відбуватися за погодженням з Кабміном, але цього зроблено не було. Склалося враження, що призначення Балабанова було оповите якоюсь таємницею. І в цьому немає нічого дивного, враховуючи минуле донецького мільйонера. 
Фото: www.centrenergo.com
У 2011 році журнал «Фокус» включив Балабанова в свій рейтинг 200 найбагатших людей України. Стан бізнесмена видання оцінило в 10 млн доларів. Журнал назвав мільйонера співвласником фінансово-промислової компанії «БІС-Холдинг», а основними напрямками його діяльності - торгівлю меблями та виробництво маломірних суден.
Особливо варто підкреслити, що в сферу діяльності Балабанова також входила торгівля енергоносіями. Належне йому ТОВ "Донбассуглесбит" займалося постачанням електроенергії промисловим підприємствам України, а також постачанням палива і устаткування на електростанції, фактично будучи посередником між енергогенеруючими підприємствами та промисловими об'єктами. Ймовірно, зв'язку в цій сфері і допомогли Ігорю Балабанову потрапити в «Центренерго».
Таке призначення, проте, навряд чи можна назвати корисним для держави. Довгі роки Ігор Федорович входив в негласний список донецьких рейдерів і славився досить крутим норовом в бізнес-середовищі. Свою діяльність він успішно проводив під заступництвом високопоставлених чиновників. Зокрема, двох віце-губернаторів Донецької області - "регіоналів" Сергія Дергунова і Бориса Адамова. Дергунов, до того як стати заступником губернатора, працював топ-менеджером Балабанова і очолював все той же «БІС-Холдинг» в 2003-2005 рр, звідки і був делегований у владу. Коли він пішов, президентом холдингу став зять Адамова - Кирило Гаршин.
Готель «Дружба»
У 2007-му році «БІС-Холдинг» і його високопоставлений покровитель Сергій Дергунов вперше стали фігурантами рейдерського скандалу. Компанія Балабанова, що володіла більшою частиною приміщень готелю «Дружба» (головний офіс холдингу займав весь її останній поверх), стала виживати з готелю інших його співвласників і змушувати їх продати Балабанову свої приміщення по явно заниженою на той момент ціною.
У той час «Дружба» була однією з найвідоміших донецьких готелів. Вона розташовувалася в самому центрі міста за адресою Університетська, 48 і була досить ласим шматком. Пізніше, вже в 2011 році її у Ігоря Балабанова придбала компанія МАКО Олександра Януковича. В даний час «Дружба» вже не існує - її зі скандалом знесли влітку 2011 року, після чого на її місці виріс черговий хмарочос Януковича.
Фото: Надано автором
Але на початку 2007 року готель «Дружба» ще належала кільком співвласникам. Крім «БІС-Холдингу» будівлею також володіли ТОВ "Ресторан" Дружба "," Інтурс-Донецьк ", КП перукарня" Дружба "і підприємець Тетяна Голембовська. Після відмови цих організацій добровільно продати свої частки в готелі, на підприємців почався жорсткий наїзд.
У мережі збереглося відкритого листа жертв рейдерської атаки Балабанова меру Донецька Олександру Лук'янченку, в якому вони описували те, що відбувається:
«Шановний Олександре Олексійовичу! За допомогою до Вас звертаються власники виділених нежитлових приміщень площею 808м2 на першому поверсі готелю «Дружба», розташованої за адресою м Донецьк, вул.Університетська, 48. З 27 січня 2007 року, як тільки ЗАТ фінансово-промислова компанія «Біс Холдинг» в особі Балабанова І.Ф. придбала 83% приміщень в будівлі готелю, у всіх співвласників почалися проблеми, пов'язані з законним користуванням своєю приватною власністю. Шляхом рейдерських схем захоплення, залякування і знищення нашого майна ЗАТ ФПК «Біс Холдинг» має намір відібрати у нас право на нашу власність.
Шахрайськими діями, обманом і погрозами він уже захопив приміщення ТОВ Готель «Дружба» і перукарні КП «Дружба» .Однак незважаючи на наші неодноразові звернення до Ворошиловського РВВС, Ворошиловський район і міську прокуратуру правоохоронці не знаходили в діях керівників "Біс Холдинг" складу злочину і дозволяли Балабанову І.Ф. продовжувати бешкетувати і руйнувати нашу власність »- говорилося в листі підприємців Каліушко, Соболєва та Голембовської.
Методи, якими діяли рейдери, були класичними для подібних ситуацій. Їх автори листа також детально описали.
«Без всяких на те підстав і попереджень варварським шляхом 17.07.07. о 5.30 ранку в приміщенні готелю і на фасаді будівлі були розбиті інформаційні стенди, рекламні щити, що належать ТОВ «Інтурс-Донецьк», ТОВ Ресторану «Дружба».
Після виклику міліції дії працівників ЗАТ ФПК «Біс-Холдинг» стали ще більш варварськими, вони за наказом Балабанова І.Ф. відключили ТОВ «Інтурс-Донецьк» електроенергію, підприємцю Голембовської Т.В. всі замки на вхідних дверях в офіс залили епоксидним клеєм. Весь цей час Балабанов І.Ф. погрожував, що відбере наші приміщення, якщо ми добровільно їх не віддамо самі, і продовжував громити наше майно.
Так 3 серпня 2007 року, незважаючи на багаторазові звернення в міліцію про захист нашої власності та про насуваються погромах, Балабанов І.Ф. дав команду своїм робочим обрізати частину вентиляційного короба витяжної установки, що належить ресторану «Дружба», і заварити її металевими гратами ".
Звернення не дали ніякого результату, і в кінцевому підсумку підприємці були викинуті з «Дружби», а контроль над нею повністю встановив «БІС-Холдинг». Відомий донецький журналіст і автор численних журналістських розслідувань Артем Фурманюк в своїй публікації назвав заступника губернатора Сергія Дергунова співучасником рейдерського захоплення .
Атака на трест «Донбастрансбуд»
Але набагато більш «плідним» виявилася співпраця Балабанова з іншим віце-губернатором - Борисом Адамовим. Разом в 2007 році вони здійснили рейдерське захоплення ЗАТ «Донбасстранстрой» - на той момент одного з найбільших в Україні підприємств з будівництва та ремонту залізниць.
Приводом для атаки стала низка вельми привабливих активів підприємства. До складу тресту входили як абсолютно нікому не цікаві і не потрібні будівельно-монтажні поїзди і мертвий завод залізобетонних конструкцій в Красноармійську, так і досить прибуткові дочірні підприємства - діючий піщаний кар'єр в Червоному Лимані і Артемівський завод стінових матеріалів, що виробляє цеглу. Ці об'єкти зацікавили Адамова невипадково. Син Бориса Адамова Олександр є власником великої будівельної компанії «Дирекція адміністративних будівель», яка в різні роки побудувала ряд об'єктів в центрі Донецька.
Був у тресту і ще один чудовий актив - будівля контори, розташоване в самому центрі Донецька за адресою пр. Театральний 15. У передкризовому 2007 році, коли ціни на нерухомість в Україні досягли максимальних значень, вартість приміщення складала кілька мільйонів доларів.
Через нього Адамов і Балабанов поклали око на трест «Донбастрансбуд», і в кінцевому підсумку заступник голови ОДА отримав бажане. Після того, як трест був захоплений, його контора перетворилася на дорогі бутики.
Фото: Надано автором
ЗАТ «Донбастрансбуд» являло собою чудову мішень. Акції підприємства були розподілені між 5 тисячами акціонерів - в основному його співробітників і членів їх сімей. Підприємство перебувало в кризі і не виплачувало акціонерам дивіденди. Покупку його акцій вдалося організувати через фінансову компанію Ігоря Балабанова ТОВ «Донфінсервіс», що входила в «БІС-Холдинг», очолюваний зятем Бориса Адамова.
Згідно із законом скупкою цінних паперів може займатися тільки компанія, що має для цього спеціальну ліцензію.
Навесні 2007 року «Донфінсервіс» викупив у реєстратора акцій ЗАТ «Донбастрансбуд» реєстр акціонерів. Подібна інформація зазвичай є засекреченою, і саме з її купівлі традиційно починається рейдерське захоплення. За адресами акціонерів поїхали мобільні групи скупників акцій, які працювали в Артемівську, Красноармійську, Дебальцеве, Ясинуватої, Червоному Лимані і Волновасі, де знаходилися філії підприємства. Ціну пропонували у багато разів нижче реальної вартості, але через брак альтернативи акціонери легко розлучалися з сертифікатами.
Фото: Надано автором
Керівництво тресту дізналася про скупку акцій досить швидко. На адреси акціонерів з контори були розіслані листи із закликами не продавати акції «Донфінсервіс», проте компанія Балабанова вже встигла купити на той час 10% акцій і продовжувала роботу. Замовником скупки акцій формально виступало створене структурами Адамова ТОВ «Донбассбудінвест-Холдинг», зареєстроване на Кіпрі. Акції тресту переходили в її власність, і таким чином незабаром рейдери оголосили себе власниками блокуючого пакета акцій. Представникам Адамова вдалося купити до осені близько 40% «Донбасстрансстроя» і провести в Харцизьку збори акціонерів, на якому було зміщено керівництво тресту. Правда жоден акціонер, крім Адамовського «Донбассбудінвест-Холдингу», на збори допущений не був. Так трест фактично був пожерти новим власником.
Фото: Надано автором
Стаття про захоплення в газеті
Керівництво «Донбасстрансстроя» навіть намагалося скаржитися на батька і сина Адамових Януковичу, однак відкритий лист, в якому колектив підприємства лаяв «мафіозну сімейство», який посмів прикриватися «святим ім'ям» Віктора Федоровича так і залишилося без відповіді.
Цікаво, що через рік долю тресту повторило ще одне схоже підприємство - АТЗТ «Агроспецмонтаж», яке так само було придбано компанією Адамова за допомогою послуг фірми Ігоря Балабанова. Правда, на цей раз з керівництвом вдалося укласти договір, і скандалів і мітингів слідом за атакою не було.
Жалюгідний стан в українській енергетиці і катастрофічний брак коштів в державі, здавалося б, повинні були хоча б на час заблокувати можливість подібних кадрових рішень. Але як видно, навіть реальна перспектива банкрутства держави і соціального вибуху не перекриває дорогу представникам «старої гвардії» до хлібних посад.
«Донецькі» цілком комфортно почувають себе в Україні і без Донецька.
По-перше, чому саме Балабанов?По-друге, чому пізно вночі?