Реклама
Реклама
Реклама

Влада Мелітополя вирішили "квартирне питання" сім'ї командира екіпажу Іл-76, збитого біля Луганського аеропорту

У Мелітополі на урочистому заході, приуроченому до Дня захисника України, виконуючий обов'язки міського голови Сергій Мінько вручив вдові командира екіпажу Іл-76 Олександра Білого Тетяні Чімірковой ордер на двокімнатну квартиру з комунальної власності громади з правом приватизації.

«ФАКТИ» розповідали читачам про трагедію, що сталася в луганському небі в ніч на 14 червня 2014 року, і про родину командира військово-транспортного Іл-76 Міноборони України Олександра Білого, яка ще за життя льотчика змушена була знімати квартиру, а після його загибелі і зовсім отримала у держчиновників «від воріт поворот» . При тому, що відразу після НП допомогу в поліпшенні житлових умов всім сім'ям загиблих в літаку - дев'яти членів екіпажу 25-ої ​​Гвардійської бригади транспортної авіації з Мелітополя і 40 бійців 25-ї окремої повітряно-десантної бригади з Дніпропетровська, була обіцяна на найвищому рівні !

Нагадаємо: з дев'яти мелітопольських авіаторів були одружені і мали сім'ї вісім чоловік. Одна сім'я в житло не потребувала. «Правильно» в черзі на отримання житла стояли лише п'ятеро. Їх вдови отримали в кінці лютого ордера на квартири з рук президента Петра Порошенка, який приїжджав в Запоріжжі з робочим візитом. В отриманні квартири відмовили дружині колишнього стрілка Іл-76 Олександра Ковалика Дарині з п'ятирічним синочком. Поки не загинув чоловік, вони жили в квартирі з Дашиної батьками, але молода жінка протягом півтора років поховала також і маму з татом, і тому, мовляв, тепер їй з дитиною трикімнатної квартири досить. Хоча частина житлоплощі залишається за сестрою Даші, яка живе в іншому місті.

Напевно, не виникло б проблем і з квартирою для вдови командира екіпажу, але Олександр і Тетяна, проживши разом більше десяти років і виховуючи Танін дочку від першого шлюбу Олю і маленьку спільну доньку Машу, так і не оформили стосунки офіційно. Олександр не раз пропонував розписатися в загсі, але Тетяна боялася «наврочити» своє щастя чергової церемонією. Тому і в черзі на квартиру льотчик стояв як несімейна.

- Щодо нас чиновники оборонного відомства відповідали, що «родина не була поставлена на чергу», - так кілька місяців тому пояснювала проблему «ФАКТАМ» вдова льотчика Тетяна Чіміркова. - Тобто Саша значився в черзі один, а потрібно, щоб стояла вся сім'я. Ми хотіли, щоб Машеньку, коли вона народилася, прописали до батька. Але нам відмовили: нібито дитина повинна жити з матір'ю. І ми були прописані у моїх батьків в Кіровоградській області. Коли я після загибелі чоловіка дізналася, що нам квартира не покладена, то писала в Адміністрацію президента, в Кабінет міністрів, до Міністерства оборони. Відповідали або «він стояв в черзі одноосібно», або «ваш питання розглядається». Але потім з Києва прийшов лист, що на житло мають право тільки «діти, які проживали разом з батьком». Я відправила туди копію рішення суду, що підтверджує, що і ми всі, і дитина з самого народження проживали разом. Марно!

Тетяна, яка працює вчителькою в початковій школі, була на межі відчаю: як поодинці піднімати дочок, коли всі гроші йдуть на оплату знімною квартири, комунальні витрати і скромне харчування?

- На щастя, навколо виявилося стільки добрих людей! - не приховуючи почуттів, зізнається Тетяна Чіміркова після мітингу, коли ми йдемо до її нового житла. - Командування Сашиной військової частини А3840 допомогло залагодити справи з банками. У нас легковий автомобіль куплений в кредит, і ми внесли лише половину грошей, але адміністрації банків пішли назустріч і списали борг. Інакше б довелося з машиною розлучитися. Київські волонтери та виконуючий обов'язки міського голови Сергій Мінько забезпечили нам в минулому році відпочинок. І на інші прохання мер і його команда відгукуються з щирим співчуттям. У міськраді мене заспокоїли: якщо не вийде з квартирою від держави, будемо вирішувати на місцевому рівні.

- Треба було залагоджувати юридичні питання?

- Необхідна була мелітопольська прописка, і в цьому допомогла колега, прописані мою сім'ю у себе. Потім нас поставили в пільгову чергу. І ось буквально три тижні тому мене запросили подивитися житло, яке можуть виділити найближчим часом. Це в нашому авіамістечку. Квартира двокімнатна, маленька. Деякий час там ніхто не жив, тому потрібен серйозний ремонт. Запитали, чи згодна я. Природно, я була на все згодна. Адже де ми тільки не жили, навіть в одній кімнаті, в якій і ліжко для дитини до ладу не було де поставити ... Подумала: раптом, якщо відмовлюся, втрачу і цю можливість, а так - дах над головою, власна! Коли колектив школи прийшов на урочистий мітинг, я і гадки не мала, що отримаю ордер. А колеги, мабуть, вже знали, тому що директор Людмила Громак вручила мені перший подарунок на новосілля - ковдру.

Проходячи повз п'ятиповерхівок, Тетяна перераховує: «Ми он у тому будинку жили, і в тому, і в цьому». Ось і вулиця Західно-Лінійна, де в будинку на третьому поверсі має бути жити родині загиблого льотчика. Правда, побачити квартиру не вдається, Тетяні вручили поки тільки ордер, без ключів.

- Я рада тому, що є, і дуже вдячна, - вдова льотчика вкотре змахує сльозу. - Сподіваюся, що міська влада допоможе зробити ремонт, квартира адже в жалюгідному стані.

* Тетяна Чіміркова з дочками буде жити в цьому будинку на третьому поверсі
* Тетяна Чіміркова з дочками буде жити в цьому будинку на третьому поверсі

- Пані Тетяно, ви стежите за ходом розслідування за фактом загибелі Іл-76?

- У нас є зв'язок зі слідчим і прокуратурою. Знаю, що адвокат генерал-майора Віктора Назарова, підозрюваного у службовій недбалості, що призвела до загибелі Іл-76 в аеропорту Луганська, вже повинен закінчувати знайомитися з матеріалами справи, це довгий процес. Слідчий запевняє, що Назаровим нічого не було зроблено, щоб убезпечити польоти в зоні ризику. Але що вирішить суд - невідомо ...

фото автора

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter

Тетяна, яка працює вчителькою в початковій школі, була на межі відчаю: як поодинці піднімати дочок, коли всі гроші йдуть на оплату знімною квартири, комунальні витрати і скромне харчування?
Треба було залагоджувати юридичні питання?