Реклама
Реклама
Реклама

«Пляшка Клейна»: ненудно про наукове

Ася Єфімова (зліва) і Антоніна Бердиган запрошують авторів в новий науково-популярний мережевий журнал

У Хабаровському краї запускається проект мережевого журналу під інтригуючою назвою «Пляшка Клейна». Для тих, хто з математики в школі отримував п'ятірки, слова «пляшка Клейна» - не абракадабра, а образ, створений Феліксом Клейном для опису проекції об'єкта чотиривимірного простору в нашому тривимірному світі. Пляшка Клейна виходить шляхом склеювання двох стрічок Мебіуса по краях.
- «Чайник Рассела», «Кот Шредінгера» - не тільки наукові поняття, а й назви різних науково-популярних видань, - каже Антоніна Бердиган, головний спеціаліст відділу організації та координації проектної діяльності в системі професійної освіти Хабаровського крайового інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації в сфері професійної освіти. - Зараз в Росії спостерігається сплеск інтересу до популярної науки. Людям хочеться знати більше, бути розумнішими, тому в великих містах Центральної Росії з'являються такі проекти, як Курилка Гутенберга, Science Slam, в яких наука стає цікавою не тільки самим ученим, а й звичайним людям. Особливо привертають подібні речі молодих людей, підвищуючи їх бажання займатися наукою.
І все-таки попит перевищує пропозицію. Наукові лекції проводяться в основному в Москві і Санкт-Петербурзі, там же, в основному, видаються науково-популярні журнали. Чим ми, далекосхідники, гірше наших столичних сусідів? У нас є наукові інститути, де проводяться цікаві і важливі для нашої території дослідження. Але хто про них знає, крім колег-учених?
- Проблем кілька, - каже Ася Єфімова, начальник відділу організації та координації проектної діяльності в системі професійної освіти ХКІППКСПО. - У нас уже склався стереотип «наука для обраних», вчені сидять в своїх дослідженнях, як в баштах зі слонової кістки. Контент і авторський склад журналів уже сформований, тому вченим Далекого Сходу важко пробитися на сторінки «науч-попа». Крім того, вони часто не вміють розповідати про свої труди просто і цікаво.
Так в Хабаровському крайовому інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації у сфері професійної освіти виникла ідея створити свій журнал, присвячений далекосхідної науці. Курирують проект Антоніна Бердиган і Ася Єфімова.
Вже пройшов конкурс назв. Варіантів було безліч: «Нефантастіка», «Амурська стрічка», Schisandra, «Мозговзрив», Terra Incognita. Перемогла «Пляшка Клейна» - фантастично складне (для непосвячених) і в той же час просте, навіть трохи дитяче поняття.
Новий журнал, в першу чергу, розрахований на молодіжну аудиторію, а й людям старшого віку буде цікаво. У «Пляшці» планується висвітлювати всі основні напрямки наук, цікаві та невідомі факти про навколишній світ. Будуть і спеціальні рубрики: «Вчені без бороди і очок» - про знаменитих і провідних вчених Далекого Сходу, настільні ігри про науку, «Зроби сам» - рубрика, присвячена експериментам, і ін.
Публікації в журналі будуть безкоштовними, а кращі автори зможуть увійти до редакційної штат журналу.
Але для того, щоб писати статті в науково-популярний журнал, потрібні журналісти. І це зовсім непросто. Писати зрозуміло про науку треба вміти. Тому інститут проводить курси з наукової журналістики від провідного російського наукового журналіста, популяризатора Ірини Якутенко (м.Москва). Ірина працювала науковим оглядачем «Лента.ру», журналу «Вокруг света», випусковим редактором науково-популярного проекту «Горище», він же - ТАСС-Наука.
За час курсу кожен учасник напише професійну науково-популярну статтю, кращі будуть опубліковані в новому журналі.
Курси відбудуться 13-19 березня на базі Хабаровського крайового інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації у сфері професійної освіти (вул. Карла Маркса, 113).
Вартість участі - 4 600 руб., Студентам і аспірантам - 2 300 руб.
Детальну інформацію про курси і про журнал можна дізнатися на ресурсах: www.irpodv.ru, @ irpodv, @ irpodv, Пляшка Клейна і за телефонами: (4212) 46-60-58, 8-924-104-64-76 (Антоніна Бердиган), 8-924-309-43-18 (Ася Єфімова).
Марина Литвинова.

До цієї публікації ще немає коментарів. Увійдіть і додайте перший коментар!

Чим ми, далекосхідники, гірше наших столичних сусідів?
Але хто про них знає, крім колег-учених?