З моменту введення процедури банкрутства фізичних осіб в Російській Федерації з 1 жовтня 2015 було ініційовано більше 16 000 процедур. Однак, 2131 заяв не прийняті, повернуті або залишені без розгляду; 485 процедур було припинено. Очевидно, заявниками допускається ряд помилок ще на стадії подачі заяви. В даній статті наведені приклади з практики, що виявляють основні з них.
Досить поширеною помилкою є відсутність доказів про наявність майна в розмірі, достатньому для погашення судових витрат по справі про банкрутство. Так, Ухвалою Арбітражного суду Ростовської області від 13.04.2016 у справі № А53-2413 / 16 провадження у справі про неспроможність (банкрутство) Ращупкіної Г.В. було припинено.
Як зазначено в пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 13.10.2015 р N 45 «Про деякі питання, пов'язані з введенням в дію процедур, які застосовуються в справах про неспроможність (банкрутство) громадян» слід враховувати, що справа про банкрутство громадянина, в тому числі індивідуального підприємця, може бути припинено арбітражним судом на будь-якій стадії на підставі абзацу восьмого пункту 1 статті 57 Закону про банкрутство (відсутність коштів, достатніх для відшкодування судових витрат на проведення процедур, застосовуваних у справі про б нкротстве, в тому числі витрат на виплату винагороди фінансового керуючого), що і було зроблено.
Аналогічна позиція висловлена під час розгляду спору в справі №А32-39040 / 2015 року, за яким визначення Арбітражного суду Краснодарського краю від 24 грудня 2015 року залишено без без зміни судами апеляційної та касаційної інстанцій.
-------------------------
Особливу увагу слід приділити саморегулівної організації арбітражних керуючих, з числа яких буде обраний керуючий для ведення процедури. Боржник не може надати суду кандидатуру конкретного керівника - тільки вказати на СРО. Суд, в свою чергу, не може примусити СРО уявити кандидатуру керуючого, що дає СРО можливість відмовитися від уявлення керуючого. Так, в Арбітражний суд Новгородської області надійшла заява боржника - Максимова Ю.М., про визнання його неспроможним (банкрутом). З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з відмовою СРО №1 і СРО №2 уявити кандидатуру фінансового керуючого, Максимов Ю.М. звернувся до арбітражного суду з клопотанням, в якому просив затвердити кандидатуру фінансового керуючого з числа членів СРО №3. Ухвалою від 16.03.2016 року суд затвердив в якості заявленої СРО №3 і зобов'язав уявити кандидатуру фінансового керуючого і відомості про відповідність заявленої кандидатури вимогам Закону про банкрутство. Однак, на дату розгляду справи СРО №3 кандидатуру фінансового керуючого суду не представило. Представлена заявником кандидатура Хомко Р.Н., що є членом СРО №4, не могла бути затверджена в цій справі про банкрутство, оскільки суд не розглядав клопотання про заміну саморегулівної організації в справі, ухвала суду про необхідність подання кандидатури фінансового керуючого в СРО №4 судом не направлялося.
Тримісячний строк на затвердження фінансового керуючого у справі про банкрутство в вищевказаному справі закінчився. Крім того, відповідно до статті 51 Закону про банкрутство справа про банкрутство має бути розглянуто в засіданні арбітражного суду в термін, що не перевищує семи місяців з дати надходження заяви про визнання боржника банкрутом до арбітражного суду. Термін на розгляд справи про банкрутство закінчується 28.05.2016 р, що унеможливлює проведення процедур, передбачених Законом про банкрутство до закінчення терміну розгляду справи про банкрутство. За вказаних обставин провадження у справі про банкрутство було припинено на підставі абзацу дев'ятого пункту 1 статті 57 Закону про банкрутство. (Визначення Арбітражного суду Новгородської області від 12.04.2016 р по справі А44-8644 / 2015)
-------------------------
Крім того, судом присікаються спроби зловживання громадянами можливістю визнати фізичну особу банкрутом - визначенням Арбітражного суду Кемеровської області від 11 квітня 2016 року в справі № А27-2165 / 2016 провадження у справі про банкрутство було припинено.
5 лютого 2016 року до суду надійшла заява Крейпана Д.Н. про визнання громадян - подружжя Османових, банкрутами. У заяві зазначено, що у Османових перед кредитором є заборгованість в розмірі 900 000 рублів, яка боржником не заперечується і визнається в повному обсязі, за договором позики грошових коштів.
При оцінці достовірності факту наявності вимоги, заснованого на передачі боржникові готівкових коштів, що підтверджується тільки його розпискою або квитанцією до прибуткового касового ордеру, суду слід враховувати серед іншого такі обставини: дозволяло чи фінансове становище кредитора (з урахуванням його доходів) надати боржникові відповідні грошові кошти , чи є в справі задовільні відомості про те, як отримані кошти були витрачені боржником, відбивалося чи отримання цих коштів в бухгалтерсько і податковому обліку та звітності і т.д. В обґрунтування можливості надати позику 26 листопада 2013 року Крейпан Д.В. пояснив, що кошти накопичив, відкладаючи з заробітної плати, представив довідки про доходи за 2012, 2013 роки. Однак, дохід Крейпана Д.В. за 2012-2013 роки, з урахуванням сплати ПДФО, склав 614 656 рублів 49 копійок, тобто менше суми, переданої їм боржникам за договором позики.
У зв'язку з викладеним, враховуючи дохід боржників в зазначений період - 7 000 рублів на місяць, термін надання позики - один рік, суд поставився критично до представлених кредитором поясненням про надання позики із зароблених ним коштів і прийшов до висновку про необґрунтованість заяви Крейпана Д. В. про визнання Османових банкрутами.
Матеріал підготовлений редакцією Vargi.org