Реклама
Реклама
Реклама

Цільове фінансування в СНТ

  1. 1. Членські, вступні та цільові внески
  2. 2. Бухгалтерський облік коштів цільового фінансування
  3. 3. Порядок витрачання коштів цільового фінансування
  4. 4. Інші надходження
  5. 5. Документальне оформлення витрат
  6. 6. Відносини з громадянами, які не є членами садового товариства


Про нові матеріали >>>

Для перегляду фотографій, розміщених на сайті, в збільшеному розмірі необхідно клацнути кнопкою мишки на їх зменшених копіях.
Для ознайомлення з докладним змістом підрозділів сайту необхідно натиснути на Вас пункт Головного меню.


29.07.2017 р Президентом РФ підписаний новий федеральний закон "Про ведення громадянами садівництва і городництва для власних потреб і про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації".
Безкоштовна посилання на новий закон для скачування (формат файлу docx): ФЗ-217 від 29.07.2017 р
Дата введення закону в дію 01.01.2019 р З цієї ж дати ФЗ-66 від 15.04.98 р втрачає силу.
Обговорення закону відкрито тут: Форум сайту СНТ «Харчовик»
(Для внесення зауважень, пропозицій, змін необхідна реєстрація).
ФЗ-217 від 29.07.2017 р - Постійно доповнюються, змінюються коментарі до новим федеральним законом з урахуванням напрацьованої практики.
Посилання на розділ з коментарями до закону від ресурсу СНТ "Харчовик".

Матеріал статті, викладеної нижче, можна і потрібно використовувати при підготовці та затвердженні прибутково-видаткового кошторису на загальних зборах в садівничих товариствах на черговий рік. Один з варіантів прийняття кошторису - це включення даного питання до порядку денного звітно-виборних зборів. Детальніше див. Стор. "Вибори органів правління в СНТ."

  1. Членські, вступні та цільові внески
  2. Бухгалтерський облік коштів цільового фінансування
  3. Порядок витрачання коштів цільового фінансування
  4. Інші надходження
  5. Документальне оформлення витрат
  6. Відносини з громадянами, які не є членами садового товариства

1. Членські, вступні та цільові внески

Відповідно до ст. 1 Закону № 66-ФЗ бюджет садівничих товариств складається з внесків учасників. Внески поділяються за видами:

  1. Вступні внески - грошові кошти, внесені членами садівничого, городницьких або дачного некомерційного об'єднання на організаційні витрати на оформлення документації;
  2. Членські внески - грошові кошти, періодично вносяться членами садівничого, городницьких або дачного некомерційного об'єднання на оплату праці працівників, які уклали трудові договори з таким об'єднанням, і інші поточні витрати такого об'єднання;
  3. Цільові внески - грошові кошти, внесені членами садівничого, городницьких або дачного некомерційного товариства або садівничого, городницьких або дачного некомерційного партнерства на придбання (створення) об'єктів загального користування;
  4. Пайові внески - майнові внески, внесені членами садівничого, городницьких або дачного споживчого кооперативу на придбання (створення) майна загального користування;
  5. Додаткові внески - грошові кошти, внесені членами садівничого, городницьких або дачного споживчого кооперативу на покриття збитків, які утворилися при здійсненні заходів, затверджених загальними зборами членів споживчого кооперативу.

Сплата вступних та членських внесків повинна бути передбачена установчими документами. В платіжних документах (банківських і касових) має бути чітко визначено, ким здійснюється платіж. Платник повинен або бути членом (учасником) садівничого товариства, або на момент платежу мати рішення уповноваженого органу про прийняття його в члени (учасники) зазначеного товариства. В іншому випадку надійшли внески кваліфікуються як позареалізаційні доходи і підлягають оподаткуванню.

2. Бухгалтерський облік коштів цільового фінансування

Внески учасників повинні відображатися в бухгалтерському обліку відокремлено за їх видами виходячи з визначень, наведених у Законі № 66-ФЗ, а також їх економічного змісту.

Для обліку нарахованих і надійшли внесків доцільно відкривати окремі субрахунки до рахунку 86 "Цільове фінансування", наприклад:
86-1 "Вступні внески" - для обліку грошових коштів, внесених членами садівничого некомерційного об'єднання на організаційні витрати на оформлення документації;
86-2 "Членські внески" - для обліку грошових коштів, періодично вносяться членами садівничого товариства на оплату праці працівників, які уклали трудові договори з таким об'єднанням, і інші поточні витрати такого об'єднання;
86-3 "Цільові внески" - для обліку грошових коштів, внесених членами садівничого товариства на придбання (створення) об'єктів загального користування.

Облік пайових і додаткових внесків організовується і ведеться в садівничих кооперативах, які відрізняються від садівничих товариств тим, що ведуть певну комерційну діяльність (наприклад, щодо реалізації вирощеної продукції). У тому випадку, коли садівниче товариство отримує субсидії, субвенції або інші види державної допомоги, для їх обліку слід відкривати окремий субрахунок.

До рахунку 86 може бути також відкритий додатковий субрахунок "Інші джерела" - наприклад, для відображення розрахунків з громадянами, які не є членами товариства, але які користуються за плату його інфраструктурою.

На рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" доцільно враховувати заборгованість учасників товариства по членських внесках. Заборгованість за вступними внесками відбивається, як правило, при їх внесення, тому використання рахунків обліку розрахунків не обов'язково.

Однак з точки зору оперативного обліку заборгованості учасників товариства за внесками такий облік може бути організований.

Приклад 1. Загальними зборами членів садівничого некомерційного товариства "Харчовик" встановлено розмір членських внесків - 200 руб. з сотки в рік, розмір вступних внесків - 1000 руб. Також зборами членів товариства прийнято рішення про збір цільових внесків на будівництво дороги в розмірі 600 руб. з ділянки.
При відображенні заборгованості учасників товариства за внесками в обліку садівничого товариства робляться проводки:
Дебет 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", Кредит 86-2 "Членські внески"
- 1200 руб. (200 руб. X 6 соток) - відображена заборгованість членів товариства по членських внесках;
Дебет 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" Кредит 86-3 "Цільові внески"
- 600 руб. - Відображено заборгованість членів товариства за цільовими внесками на будівництво дороги;
Дебет 50 "Каса" Кредит 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
- 1800 руб. - членом товариства внесені в касу членські та цільові внески.

Приклад 2. Загальними зборами членів садівничого некомерційного товариства "Харчовик" прийнятий новий член товариства, розмір вступних внесків - 1000 руб.
При відображенні заборгованості учасників товариства за внесками в обліку садівничого товариства робляться проводки:
Дебет 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" Кредит 86-1 "Вступні внески"
- 1000 руб. - Відображено заборгованість членів товариства за вступними внесками;
Дебет 50 "Каса" Кредит 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
- 1000 руб. - членом товариства внесений в касу вступний внесок.
Можливий такий варіант відображення цієї операції в обліку:
Дебет 50 "Каса" Кредит 86-1 "Вступні внески"
- 1000 руб. - вступний внесок внесений членом садівницького товариства безпосередньо в момент вступу.

3. Порядок витрачання коштів цільового фінансування

Цільові кошти повинні використовуватися садівничим товариством строго відповідно до кошторису на фінансування витрат на утримання садівничого товариства і ведення його статутної діяльності.

До основних статей витрат садівницького товариства належать:

  • витрати на оплату праці;
  • ЄСП і відрахування на пенсійне страхування і обов'язкове страхування від нещасних випадків;
  • поштово-телеграфні витрати;
  • оплата телефону;
  • витрати на канцтовари та приналежності;
  • витрати на проведення щорічних зборів учасників товариства;
  • витрати на вивезення сміття і відходів;
  • витрати на оренду приміщення;
  • інші непередбачені витрати.

Статті витрат відображаються в кошторисі. Уніфікованої форми кошторису, затвердженого законодавством, не існує. Форма кошторису і періодичність її складання затверджується керівним органом товариства. Сама кошторис доходів і витрат затверджується загальними зборами членів товариства.

Після закінчення звітного періоду необхідно скласти звіт про виконання кошторису. Звіт також має затвердити загальні збори членів товариства.
Кожен рядок кошторису повинна бути підтверджена відповідним розрахунком або виправдувальними документами. У разі якщо на звітну дату не всі засоби цільового фінансування були використані, залишок коштів за рішенням загальних зборів членів товариства переноситься на наступний період.

За кредитом рахунку 86 акумулюються кошти цільового фінансування садівничого товариства відповідно до затвердженого кошторису. За дебетом рахунка 86 - відображаються вироблені витрати відповідно до кошторису.

Приклад 3. Загальними зборами членів садівничого товариства "Харчовик" затверджена наступна кошторис доходів і витрат товариства на 2010 р .:

Кошторис доходів і витрат СНТ "Харчовик" на 2010 р Вид доходу Сума Залишок коштів на 01.01.2010 р 500 руб. Членські внески (100 членів, 200 руб / сотка в рік, ділянки по 6 соток) 120 000 крб. Вступні внески (прийнято ще 2 нові члена, розмір внеску 1000 руб.) 0 руб. Цільові внески на будівництво дороги (100 ділянок, розмір внеску 600 руб.) 60 000 руб. РАЗОМ 182 500 руб. Вид витрати: Сума Будівництво дороги. 60 000 руб. Заробітна плата голови (6000 руб / міс.): 72 000 руб. Податки з ФОП (26% ЄСП, 0,2% - відрахування на страхування від НС і ПЗ) 18 864 руб. Витрати на проведення щорічних зборів членів товариства 5 000 руб. Мобільний зв'язок (300 руб / міс.) 3. 600 руб. Канцелярські товари та приладдя (500 руб / міс.) 6. 000 руб. Вивіз сміття та побутових відходів (1200 руб / міс.) 14 400 руб. Непередбачені витрати 2 636 руб. 14 400 руб. РАЗОМ 182 500 руб.

Авторський текст М. Булатова все-таки не мій. Тому дозволю собі тільки відзначити, що стягування вступних внесків після реєстрації СНТ як юридична особа є незаконним. Детально це роз'яснено в статті " Вступні внески в СНТ їх розмір і період внесення ". Автор, судячи з усього, цього не залу, коли писала книгу.

Так як формування собівартості продукції, робіт або послуг в садівничому товаристві не проводиться, використання рахунку 20 "Основне виробництво" або 26 "Загальногосподарські витрати" не доцільно. Допускається пряме списання нарахованих сум за рахунок джерел їх фінансування.
При відображенні витрачання коштів відповідно до кошторису в обліку товариства робляться такі проводки:
Дебет 86-2 "Членські внески" Кредит 70 "Розрахунки з оплати праці"
- на суму нарахованої оплати праці;
Дебет 86-2 "Членські внески" Кредит 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню"
- на суму зроблених нарахувань на оплату праці (ЄСП і внески до Фонду соцстраху РФ);
Дебет 70 Кредит 68 "Розрахунки за податками і зборами" субрахунок "ПДФО"
- на суму утриманого податку на доходи фізичних осіб;
Дебет 70 Кредит 50 "Каса"
- на суму проведеної оплати.
Також безпосередньо на рахунки обліку фінансування можуть списуватися загальногосподарські витрати (канцтовари, інвентар, який не належить до об'єктів основних засобів, і т.п.):
Дебет 10 "Матеріали" Кредит 60 "Розрахунки з постачальниками"
- придбані (оприбутковані) матеріали (канцтовари);
Дебет 86-2 "Членські внески" Кредит 10 "Матеріали"
- на суму вартості придбаних і використаних матеріалів;
Дебет 86-2 "Членські внески" Кредит 60 "Розрахунки з постачальниками"
- на суму вартості робіт або послуг, виконаних або наданих сторонніми організаціями.
Списання джерел фінансування проводиться на підставі акта, в якому підтверджуються обсяг виконаних робіт (наданих послуг) і їх вартість (вивезення сміття, мобільний зв'язок і т.п.)

4. Інші надходження

До іншим надходженням садівничих, городницьких організацій відносяться ті види фінансових вливань, які не пов'язані з веденням підприємницької діяльності.

До таких надходжень можна віднести:

  • штрафні санкції за неналежне виконання договорів, не пов'язаних з веденням підприємницької діяльності;
  • відсотки, що нараховуються банком на залишки коштів на рахунку;
  • відсотки з цінних паперів, депозитів і т.п .;
  • вартість матеріальних цінностей, отриманих у зв'язку зі списанням об'єктів основних засобів;
  • вартість матеріальних цінностей, виявлених в результаті інвентаризації.

Найчастіше статутом садівницького товариства чи рішенням загальних зборів членів товариства передбачається накладення штрафних санкцій на членів товариства, вчасно не сплатили членські внески.

Починаючи з 1 січня 2002 року всі російські організації визнаються платниками податку на прибуток (ст. 246 НК РФ). Це означає, що і некомерційні організації, причому як провідні, так і не ведуть підприємницьку діяльність, є платниками податку на прибуток і зобов'язані подавати до податкового органу звітність за вказаною податку.

Доходи у вигляді визнаних боржником штрафів визнаються позареалізаційними і підлягають обкладенню податком на прибуток незалежно від того, що їх одержувачем є некомерційна організація (п. 3 ст. 250 НК РФ).

Некомерційні організації, у яких виникають зобов'язання зі сплати податку на прибуток, зобов'язані після закінчення кожного звітного (квартал) і податкового періоду (календарний рік) не пізніше 28 днів з дня закінчення відповідного періоду подавати до податкових органів за місцем свого знаходження податкові декларації.

Ті некомерційні організації, у яких не повинно бути жодних зобов'язань зі сплати податку на прибуток, подають податкову декларацію за спрощеною формою один раз на рік, не пізніше 28 березня року, що настає після закінчення календарним роком.

В аналогічному порядку підлягають оподаткуванню та інші доходи, отримані садівничим товариством, наприклад, відсотки банку по залишку на рахунку.

5. Документальне оформлення витрат

Часто садівничі товариства не приділяють достатньої уваги правильному документального оформлення господарських операцій, особливо якщо товариство не веде комерційної діяльності, оскільки вважають, що документи, які підтверджують витрати, потрібні тільки для правильного обчислення податків.

Відповідно до п. 1 ст. 252 НК РФ для цілей визначення податкової бази по податку на прибуток витратами зізнаються обгрунтовані й документально підтверджені витрати (а у випадках, передбачених ст. 265 НК РФ, збитки), здійснені (понесені) платником податків. При цьому під обгрунтованими витратами розуміються економічно виправдані витрати, оцінка яких виражена в грошовій формі, а під документально підтвердженими витратами розуміються витрати, підтверджені документами, оформленими відповідно до законодавства Російської Федерації.

Т.ч., для визначення переліку документів, необхідних для підтвердження зроблених витрат, НК РФ з урахуванням положень ст. ст. 11 і 252 адресує платників податків до Федерального закону від 21 листопада 1996 № 129-ФЗ "Про бухгалтерський облік". Відповідно до п. П. 1 і 2 ст. 9 зазначеного Закону всі господарські операції, що проводяться організацією, повинні оформлятися виправдувальними документами. Ці документи є первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Первинні облікові документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що міститься в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації, а документи, форма яких не передбачена в цих альбомах, повинні містити перелік обов'язкових реквізитів:

  1. Назва документу;
  2. Дату складання документа;
  3. Найменування організації, від імені якої складено документ;
  4. Зміст господарської операції;
  5. Вимірювачі господарської операції в натуральному і грошовому вираженні;
  6. Найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  7. Особисті підписи зазначених осіб.

А ось від дотримання Закону № 129-ФЗ садівничі товариства ніхто не звільняв. Про це прямо сказано в Листі Мінфіну Росії від 25 жовтня 1996 № 92 "Про ведення бухгалтерського обліку та звітності садоводческими товариствами".

Не слід забувати і про те, що крім податкових органів бухгалтеру садівничого товариства необхідно відзвітувати перед ревізійною комісією товариства і загальними зборами учасників, в тому числі і по обгрунтованості зроблених витрат і відповідності їх затвердженим кошторисом.

Зупинимося на документальному оформленні операцій, найбільш часто викликають труднощі у бухгалтера садівничого товариства.

Витрати на мобільний зв'язок

Часто садівниче товариство не має стаціонарного телефонного номера, тому кошторисом витрат передбачається відшкодування голові товариства і іншим посадовим особам витрат на мобільний зв'язок для оперативного вирішення питань, пов'язаних з діяльністю товариства.

Як правило, в кошторисі вказується місячний або річний ліміт таких витрат. Однак працівник товариства може витратити суму більшу чи меншу встановленого ліміту. Як визначити обґрунтованість таких витрат і суму належної компенсації?

Можна, наприклад, встановити, що товариство відшкодовує працівникові вартість всіх розмов, пов'язаних з роботою, на основі роздруківки телефонних розмов оператора стільникового зв'язку.

Товариство також може встановити щомісячну фіксовану суму компенсації, незалежно від фактично зроблених витрат. У кошторисі вказують посаду, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який отримує компенсацію, і її суму.

У Листі Мінфіну Росії від 23 травня 2005 № 03-03-01-04 / 1/275 сказано, що критерієм економічної обґрунтованості витрат на придбання послуг стільникового зв'язку для цілей оподаткування буде необхідність для співробітника відповідно до встановленого в посадовій інструкції обов'язками використовувати стільниковий телефон в службових цілях. Однак трудове законодавство не містить прямої вимоги про складання посадової інструкції. Согласно ст. 57 ТК РФ всі права і обов'язки працівника з займаної ним посади повинні бути закріплені в трудовому договорі.

У Листі Мінфіну Росії від 31 грудня 2004 № 03-03-01-04 / 1/194 також говориться, що відобразити необхідність використання стільникового телефону можна в тексті самого договору. Однак цей варіант містить елемент ризику. Найчастіше податкові органи трактують включення умови про оплату стільникових телефонних переговорів в текст трудового договору як частина умов про оплату праці. На цій підставі вони починають вимагати включення даних сум до податкових бази з ПДФО і ЄСП.

Як уникнути сплати цих податків?

Відносно розміру компенсації витрат по мобільному зв'язку податковим і трудовим законодавством не встановлені обмежувальні норми. Внаслідок цього таку компенсацію (при правильному оформленні) можна не обкладати ПДФО і ЄСП в повному обсязі виходячи з положень п. 3 ст. 217 НК РФ і пп. 2 п. 1 ст. 238 НК РФ. На ці виплати не нараховуються також страхові внески на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до п. 2 ст. 10 Федерального закону від 15 грудня 2001 № 167-ФЗ "Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації".

Що стосується сплати страхових внесків на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то внески потрібно нараховувати тільки на суму компенсації, виплаченої працівникові понад установлені норми (п. 10 Переліку виплат, на які не нараховуються страхові внески до ФСС РФ, затвердженого Постановою Уряду Російської Федерації від 7 липня 1999 № 765).

Єдина умова - це повинна бути дійсно документально підтверджена компенсація здійснених витрат, а не додатковий дохід, отриманий співробітником.

Таким чином, хоча садівниче товариство і не веде комерційної діяльності та не сплачує податок на прибуток, у нього може виникнути оподатковуваний база за іншими податками в разі неправильного документування витрат.

Тому рекомендується підтверджувати виробничий характер витрат на стільниковий зв'язок наступними документами:

  • перелік посадових осіб, робота яких вимагає використання стільникового зв'язку в службових цілях;
  • посадові інструкції на зазначених осіб;
  • деталізація дзвінків від оператора зв'язку і складена на її основі бухгалтерська довідка по службовим дзвінків.

Якщо працівник користувався телефоном зі службовою метою у позаробочий час: вихідні, святкові дні, дні відпустки, то в цьому випадку необхідно привести документальне підтвердження витрат на оплату послуг стільникового зв'язку і їх службовий характер. Можна і в трудовому договорі з працівником вказати, що даний співробітник має ненормований робочий день. Дані витрати також повинні бути передбачені затвердженою кошторисом витрат садівничого товариства.

Можливий і інший варіант обліку витрат: товариство набуває мобільний телефон, укладає договір з оператором зв'язку і оплачує рахунки за послуги зв'язку. Працівникові ж телефон видається для службового використання. У цьому випадку також необхідна розшифровка від оператора. У разі якщо працівник вів зі службового телефону особисті переговори, податкові органи трактують оплату таких переговорів організацією як дохід, отриманий працівником в натуральному вигляді. Дані виплати включаються в податкову базу по ЄСП відповідно до п. 1 ст. 237 НК РФ, а в податкову базу по ПДФО - п. 2 ст. 211 НК РФ. Для того щоб не сплачувати зазначені податки, можна передбачити в трудовому договорі з працівником, що він зобов'язаний відшкодувати товариству дані витрати. Такий пункт договору дозволить також уникнути посадовим особам товариства непорозумінь з ревізійною комісією і членами товариства.

Якщо організація не стягує з співробітників суми вироблених ними особистих переговорів і не включає їх вартість до складу своїх витрат для цілей оподаткування, то відпадає необхідність у нарахуванні ЄСП, оскільки згідно з п. 3 ст. 236 НК РФ не обкладаються ЕСН виплати, не зменшують оподатковуваний прибуток. На цій підставі також не нараховуються і страхові пенсійні внески. Однак цією нормою можуть скористатися тільки платники податку на прибуток організацій. Організації, які застосовують спеціальні податкові режими, такої пільги позбавлені. ПДФО ж з доходу працівника, отриманого в натуральному вигляді (у вигляді оплати його особистих переговорів), обчислити доведеться в будь-якому випадку.

Витрати на вивіз сміття, чистку снігу, прибирання території

Істотна стаття витрат садівничого товариства - витрати на підтримку території товариства в належному вигляді. Сюди можуть бути включені витрати на вивезення сміття, прибирання території, чищення снігу в зимовий період. ( Про систему збору та вивезення відходів в Калінінграді згідно з нормами і правилами читайте на Головній сторінці. Сайту )

Як правило, у бухгалтера не виникає складнощів з урахуванням таких витрат, якщо служба здійснюється спеціалізованою організацією. У цьому випадку зазначена організація повинна надати садівничому товариству акт виконаних робіт і рахунок-фактуру (якщо вона є платником ПДВ). У разі готівкової оплати даних послуг відповідно до Федерального закону від 22 травня 2003 № 54-ФЗ "Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт" необхідний також касовий чек.

Однак досить часто виникає ситуація, коли для надання даних послуг товариство наймає приватна особа, яка не перебуває у штаті товариства та має, наприклад, у власності трактор чи іншу необхідну техніку. У цій ситуації садівниче товариство є замовником, а фізична особа, яка виконує роботи, - підрядником. Слід пам'ятати, що договір підряду укладається у письмовій формі і складається в двох примірниках. Перший примірник залишається в організації, а другий - у працівника. Вимога обов'язкової письмової форми договору підряду міститься в ст. 702 ГК РФ.

У договорі повинні бути обов'язково вказані дата початку виконання роботи та термін її закінчення. Підрядник може здавати роботи поетапно. В цьому випадку в договорі повинні бути передбачені терміни завершення окремих етапів роботи. Їх можна змінювати за згодою сторін. Якщо підрядник здійснює якісь витрати, пов'язані з виконанням роботи, то замовник також повинен сплатити їх (ст. 709 ЦК України). Порядок оплати таких витрат, а також сума винагороди підрядника встановлюються в договорі.

Договір підряду не належить до трудових договорів, а є договором, що носять цивільно-правовий характер. Однак якщо підрядник - фізична особа, яка не є індивідуальним підприємцем, з сум належного йому за договором винагороди слід утримати ПДФО і ЄСП. Також договором підряду може бути передбачено страхування підрядника від нещасних випадків. В цьому випадку товариству також слід обчислити внески на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Частка ЄСП, що зараховується до фонду соціального страхування, за договорами підряду не нараховується.

Приклад 4. Садівниче товариство "Харчовик" уклало договір підряду з Петровим А.А. на вивезення сміття з території товариства. За договором товариство повинно сплатити Петрову А.А. винагороду в сумі 5000 руб. Витрати Петрова А.А., пов'язані з виконанням договору, склали 500 руб. (Оплата бензину). Всі витрати підтверджені документально.
Договір підряду не передбачає страхування Петрова А.А. від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Бухгалтер СНТ повинен зробити проводки:
Дебет 86 Кредит 76-5
- 5000 руб. - нараховано винагороду за договором підряду;
Дебет 86 Кредит 69-2
- 1000 руб. (5000 руб. X 20%) - нарахований ЄСП у частині, яка підлягає сплаті до федерального бюджету;
Дебет 69-2 Кредит 69-2, 1
- 700 руб. (5000 руб. X 14%) - нараховані внески на обов'язкове пенсійне страхування зараховані в рахунок сплати ЄСП у федеральний бюджет;
Дебет 86 Кредит 69-3, 1
- 55 руб. (5000 руб. X 1,1%) - нарахований ЄСП у частині, яка підлягає сплаті до федерального фонд обов'язкового медичного страхування;
Дебет 26 Кредит 69-3, 2
- 100 руб. (5000 руб. X 2%) - нарахований ЄСП у частині, яка підлягає сплаті до територіального фонд обов'язкового медичного страхування;
Дебет 76-5 Кредит 68 субрахунок "Розрахунки з ПДФО"
- 585 руб. ((5000 руб. - 500 руб.) X 13%) - утриманий податок на доходи з суми виплати за договором підряду (за вирахуванням витрат Іванова А.А.);
Дебет 76 Кредит 50
- 4415 руб. (5000 руб. - 585 руб.) - видані кошти за договором з каси товариства.

6. Відносини з громадянами, які не є членами садового товариства

На території садівничого товариства можуть бути ділянки, господарі яких не є членами даного товариства, наприклад, перестали бути членами в результаті виходу з товариства.

Член садівничого об'єднання має право добровільно вийти з садівничого некомерційного об'єднання, одночасно з цим уклавши з ним договору про порядок користування і експлуатації інженерних мереж, доріг і іншого майна загального користування, в разі якщо він продовжує користуватися земельною ділянкою (пп. 9 п. 1 ст. 19 Закону № 66-ФЗ).

Порядок виплати вартості частини майна або видачі частини майна в натурі у разі виходу громадянина з членів такого об'єднання або ліквідації останнього визначається в статуті конкретного садівничого некомерційного об'єднання (п. 4 ст. 16 Закону № 66-ФЗ).

Кроме того, ст. 19 Закону встановлює, що член садівничого об'єднання громадян має право в разі відчуження садового земельної ділянки одночасно відчужувати набувачеві частку майна загального користування у складі садівничого товариства в розмірі цільових внесків; майновий пай в розмірі пайового внеску, за винятком тієї частини, яка включена до неподільного фонду садівничого товариства.

У тому випадку, якщо садівниче товариство створене у формі некомерційного партнерства відповідно до п. 3 ст. 8 Федерального закону від 12 січня 1996 № 7-ФЗ "Про некомерційні організації", член садівницького об'єднання громадян мають право, якщо інше не встановлено установчими документами некомерційного партнерства, отримувати при виході з некомерційного партнерства частина його майна або вартість цього майна в межах вартості майна, переданого членами некомерційного партнерства у його власність, за винятком членських внесків, в порядку, передбаченому установчими документами некомерційного партнерства.

Т.ч., порядок виплати вартості частини майна загального користування, придбаного або створеного за рахунок цільових внесків, або видачі частини такого майна в натурі у разі виходу громадянина з членів садівничого об'єднання громадян, а також її розмір повинні бути визначені статутом конкретного садівничого об'єднання. Якщо такий порядок у статуті не буде визначено, то відповідно до п. 3 ст. 254 ГК РФ буде діяти правило, згідно з яким майно може бути виділено на умовах, про які домовляться сторони. Якщо згода між об'єднанням і учасником, який виходить досягнуто не буде, то учасник має право в судовому порядку вимагати виділу в натурі своєї частки. При неможливості виділу частки в натурі без невідповідного збитку майну, що знаходиться у спільній власності, що виходить учасник має право на виплату йому вартості його частки об'єднанням (ст. 252 ЦК України).

Слід також звернути увагу на те, що членські внески при виході з садового товариства не повертаються, так як вони використовуються на поточні витрати садового товариства.

Приклад 5. Член садівничого товариства "Харчовик" Іванов В.П. вирішив вийти з членів товариства. При цьому їм подано заяву про виділення йому частки майна садового товариства (що знаходиться на балансі товариства внутрішньої дороги вартістю 60 000 руб.)
Частка Іванова В.П. визначена в розмірі цільового внеску, внесеного ним на будівництво дороги, - 600 руб.
Оскільки частка Іванова В.П. не може бути виділена йому в натуральному вираженні, виплата частки проведена грошима:
Дебет 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" Кредит 50 "Каса"
- 600 руб. - виплачена Іванову В.П. належну йому частку (за рахунок статті кошторису "Непередбачені витрати");
Дебет 86-2 "Членські внески" Кредит 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
- 600 руб. - відображено витрачання коштів цільового фінансування на статтю "Непередбачені витрати".

З Івановим В.П. укладено договір про порядок користування ним інфраструктурою товариства. Згідно з цим договором щомісяця Іванов В.П. повинен сплачувати 100 руб.
В обліку робляться проводки:
Дебет 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" Кредит 86-4 "Інші джерела"
- 100 руб. - нарахована заборгованість Іванова В.П. за користування інфраструктурою товариства за січень 2010 р .;
Дебет 50 "Каса" Кредит 76-5 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
- 100 руб. - Івановим В.П. внесена оплата в касу товариства.

Організація бухгалтерського обліку в СНТ, керівні документи




Як визначити обґрунтованість таких витрат і суму належної компенсації?
Як уникнути сплати цих податків?