контрфорс на "хрущовці"
З серпня по листопад 1955 був випущений ряд урядових постанов з питань будівництва, серед яких - постанову «Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві». Після цих постанов, а особливо після постанови від 31.06.1957 «Про розвиток житлового будівництва в СРСР», почався новий етап типізації та якісної зміни житлового будівництва в сторону переходу до масового зведення індивідуальних квартир. Так, починаючи з 1956 р почали будувати «хрущовки» - цегляні п'ятиповерхові будинки і відносяться вони до будинків найменш комфортабельним і найменш придатним для проживання і реконструкції. Однак слід пам'ятати, що подібне житло будувалося навіть в таких багатих країнах, як Америка, Англія, Японія. По суті, це - житло для бідних і тимчасове житло для молодят, студентів, літніх людей. Перекриття із залізобетонних панелей. Матеріал стін - цегла настільки податливий, що планування можуть бути дуже різні. Згодом в якості матеріалу стін використовували залізобетонні панелі. Висота стель 2,50 - 2,55 метра; На поверсі 3-4 квартири. Технічний поверх незначний (іноді кажуть, що він відсутній). Ліфт і сміттєпровід відсутні (за радянськими будівельним нормам ліфти покладалися будівлям вище 5-ти поверхів). Квартири в будинку від одне - до трикімнатної. Площі квартир різні. Плити встановлені газові. Іноді установлевалісь газові колонки. Це було саме початок будівництва типових житлових будинків, яке отримало подальший розвиток в 60-80 роки. На території України, в 60-х - 70 роках було побудовано понад 5000 шт. п'ятиповерхових великопанельних житлових будинків - в основному серій 1-438 , 1-464 і 1-480 . Рівень комфортності проживання та в цих будинках виявився дуже низький, метраж квартир дуже маленький, санвузли, найчастіше суміщені, стелі заввишки 2,5 м, кухні 5-6м2 внутрішні стіни зі слабкою звукоізоляцією і відсутність ліфтів. На початку виробництва "хрущовок" в Москві кухні були площею 4,5-5,0 м2 (до Києва такі варіанти планувань не дійшли). П'ятиповерхові будинки серій 1-464 , 1-480 і 1-438 будувалися з максимальним використанням збірних залізобетонних конструкцій: фундаменти були стрічковими, складеними із збірних бетонних та залізобетонних блоків, стіни - цегляними або панельними, перекриття - з плоских або шатрових панелей (частіше шатрових - вони економили бетон), дахи - переважно плоскі, суміщені.