В даному процесі компанія ЮрАссістент представляла інтереси позивачів.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року
м Москва
16 листопада 2011 року Кунцевський районний суд м Москви в складі головуючого судді ...., При секретарі ...., Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №2- .... / 11,
за позовом Н ... М.В., А ... Т.А., В ... І.М., В ... Т.Г., Г ... Т.Н., Т ... Л.Н., І ... В.Е. до ТОВ «Кемоформ»,
про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги при звільненні з даного підприємства, збереження заробітної плати на період нового працевлаштування позивачів, компенсації в розмірі середньої заробітної плати працівника, нарахованого пропорційно часу, що залишився до закінчення терміну повідомлення працівників про звільнення за скороченням штату або чисельності підприємства , компенсації за невикористану покладений відпустку,
ВСТАНОВИВ:
16 листопада 2011року в Кунцевському районному суді м Москви за результатами відкритого судового засідання було прийнято рішення по цивільній справі, відповідно яким було постановлено стягнути борги по неоплаченої заробітної плати. Було також стягнуто вихідну допомогу, компенсація, нарахована, виходячи з розміру середньої зарплати працівників. Крім цього, позивачі отримають і компенсацію за невикористану відпустку.
Згідно із заявою позивачів, заборгованість по заробітній платі та компенсаційних виплат відповідачем на даний момент не погашена. Тому в зверненні до суду позивачі вимагали від відповідача стягнення:
- боргів із виплати заробітної плати;
- вихідної допомоги, які не виданого при звільненні;
- зберігається заробітку, нарахованого на період працевлаштування;
- компенсації в розмірі середньої заробітної плати на момент між винесенням попередження про звільнення і звільненням;
- компенсації за невитрачений відпустку.
У своїй позовній заяві перший позивач просить про стягнення з відповідача:
- компенсації за невитрачений відпустку в розмірі 205.179 руб.40 коп;
- окладу за вересень 2011 року в розмірі 3.163 руб. 63 коп;
- вихідної допомоги в сумі 40.352 руб. 84 коп;
- зберігається заробітку на момент працевлаштування в розмірі 38.518 руб. 62 коп;
- компенсації у вигляді середньої заробітної плати, встановленої на момент між попередженням про звільнення і звільненням в розмірі 77.037руб. 24 коп;
Другий позивач стурбований тією ж несправедливістю, а тому хоче в судовому порядку домогтися від відповідача тих же матеріальних благ, а саме:
- заробітної плати за вересень 2011 року в розмірі 3.163 руб. 63 коп;
- вихідної допомоги в сумі 42.453 руб. 84 коп;
- зберігається заробітку на момент працевлаштування в розмірі 40.524 руб. 12 коп;
- компенсації у вигляді середньої заробітної плати, встановленої на момент між попередженням про звільнення і звільненням в розмірі 81.048 руб. 24 коп;
- компенсації за невитрачений відпустку в розмірі 38.705 руб. 17 коп.
Третій за рахунком позивач просить про стягнення з відповідача:
- заробітної плати за вересень 2011 року в розмірі 5.694 руб. 54 коп;
- вихідної допомоги в розмірі 79.435 руб. 62 коп;
- зберігається заробітку на момент працевлаштування в розмірі 75.824 руб. 91 коп;
- компенсації у вигляді середньої заробітної плати, встановленої на момент між попередженням про звільнення і звільненням в розмірі 151.649 руб. 82 коп;
- компенсації за невитрачений відпустку в розмірі 184.179 руб. 44 коп.
Четвертий позивач вимагає стягнення з відповідача:
- заробітної плати за вересень 2011 року в розмірі 3.163 руб. 63 коп;
- вихідної допомоги в розмірі 42.899 руб. 78 коп;
- зберігається заробітку на момент працевлаштування в розмірі 40.949 руб. 79коп;
- компенсації у вигляді середньої заробітної плати, встановленої на момент між попередженням про звільнення і звільненням в розмірі 81.899 руб. 58 коп;
- компенсації за невитрачений відпустку в розмірі 2.778 руб. 71 коп.
П'ятий позивач не відрізняється оригінальністю і тому теж просить про стягнення з відповідача:
- заробітної плати за вересень 2011 року в розмірі 5.694 руб. 54 коп;
- вихідної допомоги в розмірі 76.995 руб. 60 коп;
- зберігається заробітку на момент працевлаштування в розмірі 73.495 руб. 80коп;
- компенсації у вигляді середньої заробітної плати, встановленої на момент між попередженням про звільнення і звільненням в розмірі 146.991 руб. 60 коп;
- компенсації за невитрачений відпустку в розмірі 5.012руб. 51 коп.
Решта позивачі висувають аналогічні претензії до відповідача і, відповідно, подібні вимоги.
На судовому засіданні по вищезазначеним позовними заявами, незважаючи на своєчасне повідомлення про час і місце судового розгляду, представник відповідача був відсутній. Тому судовий розгляд було розпочато в його відсутність. В ході ознайомлення з позовною заявою суд в повній мірі визнав виправданість претензій кожного з позивачів і постановив стягнути необхідні суми в повному обсязі.
При винесенні рішення за позовною заявою були прийняті до уваги наступні моменти.
Перший позивач з 18.05.2006 р працював генеральним директором підприємства. Відповідно до Трудовим договором № 1/09 від 09.06.2009г. для позивача було встановлено оклад у сумі 50.000 руб.
Відповідно до Наказу № 1/06 від 17 червня 2011 року, відповідач затвердив штатний розклад, виходячи з якого оклад позивача на посаді генерального директора був встановлений в сумі 78.000 руб.
У відповідності до змісту розрахункової документації, наданої відповідачем, заборгованість по заробітній платі склала 205.179 руб. 40 коп.
Другий позивач з 17.06.2011г. працював бухгалтером-касиром.
Відповідно до Трудовим договором № 8/11 від 17.06.2011 р, для позивача було встановлено оклад у сумі 40.000 руб.
У відповідності до змісту розрахункової документації, наданої відповідачем, заборгованість по заробітній платі склала 167.390 руб. 05 коп.
Третій позивач з 01.01.2007р. працював заступником генерального директора.
Трудовим договором № 2/09 від 09.06.2009 р, для позивача було встановлено оклад у сумі 45.000 руб. Відповідно до Наказу № 1/06 від 17 червня 2011 року, відповідач затвердив штатний розклад, виходячи з якого оклад позивача на посаді заступника генерального директора був встановлений в сумі 72.000 руб.
У відповідності до змісту розрахункової документації, наданої відповідачем, заборгованість по заробітній платі склала 496.784 руб. 33 коп.
Четвертий позивач з 15.07.2008 р працював менеджером з продажу.
Трудовим договором № 3/09 від 09.06.2009 р, для позивача було встановлено оклад у сумі 40.000 руб.
У відповідності до змісту розрахункової документації, наданої відповідачем, заборгованість по заробітній платі склала 205.895 руб. 00 коп.
П'ятий позивач з 21.05.2010 р працював продавцем консультантом.
Згідно з Трудовим договором № 5/10 від 21.05.2010 р, для позивача було встановлено оклад у сумі 40.000 руб.
Відповідно до змісту розрахункової документації, наданої відповідачем, невиплата по заробітній платі склала 171.846 руб. 21 коп.
Шостий позивач з 02.08.2010г. працював продавцем консультантом.
Згідно з Трудовим договором № 6/10 від 02.08.2010 р, для позивача було встановлено оклад у сумі 40.000 руб.
Відповідно до змісту розрахункової документації, наданої відповідачем, невиплата по заробітній платі склала 171.691 руб. 49 коп.
Сьомий позивач з 03.08.2009 р працював головним бухгалтером.
Згідно з Трудовим договором № 4/09 від 03.08.2009 р, для позивача було встановлено оклад у сумі 45.000 руб.
Відповідно до змісту розрахункової документації, наданої відповідачем, невиплата по заробітній платі склала 308.190 руб. 05 коп.
У відповідності до змісту статті 22 ТК РФ, в обов'язки роботодавця ставиться повно розмірна виплата заробітної плати працівникам в терміни, обумовлені в Трудовому кодексі, колективному і трудовому договорах і правилах трудового розпорядку на підприємстві.
Відповідно до змісту статті 140 ТК РФ, у зв'язку з закінченням трудового договору, всі грошові кошти, належні працівникові, згідно вищезазначеним пунктам, виплачуються роботодавцем одноразово в день звільнення від посадових обов'язків. У тому випадку, якщо під час звільнення працівник з поважних причин не був присутній на робочому місці, відповідна сума грошей підлягає виплаті не пізніше одного робочого дня після затвердження рішення про звільнення.
Відповідно до змісту статті 178 ТК РФ, у зв'язку зі звільненням і закінченням трудового договору підприємство зобов'язане видати працівнику одноразово вихідну допомогу, відповідне сумі середньої місячної заробітної плати. Більш того, за працівником, який звільняється залишається заробітна середньомісячна плата на час, необхідний для працевлаштування (максимум двох місяців з дня звільнення).
Відповідно до змісту статті 180 ТК РФ, поставити працівника до відома про плановане вивільнення у зв'язку зі скороченням роботодавець зобов'язаний за два місяці до затвердження звільнення. Роботодавцю в разі письмової згоди працівника надається можливість розірвати трудовий договір раніше двох місяців з обов'язковою виплатою додаткової компенсації, що дорівнює розміру середньої заробітної плати, затвердженої на момент між попередженням про звільнення і звільненням.
Відповідно до змісту наказів про звільнення, кожен з позивачів дав згоду на дострокове закінчення трудового договору. Роботодавець, відповідно до заяв підлеглих, нараховував компенсацію, що підтверджується наявністю розрахункової документації, оформленої на кожного звільненого співробітника.
Розрахунок по заборгованості, задокументований відповідачем, відповідно до перевіркою, визнаний вірним.
Відповідно до Протоколу № 3/2011 від 21.09.2011 року, відповідач повинен був виплатити працівникові, що звільняється генеральному директору та іншим позивачам не пізніш 21 вересня 2011 року (день звільнення) всі вищевказані компенсації.
У той же час докази проведених виплат суду відповідачем своєчасно надані не були. З чого можна зробити висновок, що відповідач необхідні компенсації скороченим працівникам в заздалегідь обумовлені і встановлені законодавством терміни не виплатив.
Всі позивачі, відстоюють свої інтереси в судовому порядку , Через недобросовісність роботодавця - відповідача, не отримали вересневу заробітну плату, вихідну допомогу, заробіток, що зберігається на період працевлаштування, компенсаційні виплати в розмірі среднезаработной плати і компенсації за невитрачені відпустці.
Беручи до уваги зазначені обставини, суд прийшов до наступного висновку: обов'язок щодо своєчасних виплат зарплати відповідачем була дотримана, в результаті чого позивачами була недоотримав заробітна плата за вересень 2011 року, а також інші належні відповідно до трудового законодавства компенсаційні виплати.
Виходячи з того, що судове рішення було прийнято на користь позивачів, їм пропонувалося сплатити послуги представника, згідно з відповідною статтею вітчизняного законодавства. Стосовно до цієї справи, послуги представника обійшлися позивачам в 30.000руб. 00 коп.
Беручи до уваги особливості справи і продовження термінів його розгляду з вини відповідача, суд прийняв рішення про утримання цієї суми з відповідача. Також, згідно з рішенням суду, держмито повинна бути оплачена відповідачем.
РІШЕННЯ:
Відповідно до матеріалів, викладених в рамках справи і керуючись статтею 194-198 ЦПК РФ, було винесено судове рішення про стягнення з даного ТОВ на користь першого позивача матеріальних засобів рівних 205.179 руб.40 коп і компенсації витрат у зв'язку з оплатою послуг представника в розмірі 4.285 руб. 71 коп.
Відповідно до матеріалів, викладених в рамках справи, було винесено судове рішення стягнути з відповідача на користь другого позивача матеріальні засоби рівні:
- вересневої заробітній платі в сумі 3.163 руб. 63 коп;
- вихідній допомозі в сумі 42.453 руб. 84 коп;
- що зберігається заробітку в сумі 40.524 руб. 12 коп;
- компенсацій в сумі середньої заробітної плати і неизрасходованного відпустки в розмірі 38.705 руб. 17 коп. А також витрати, пов'язані з оплатою послуг судового представника , В розмірі 4.285 руб. 71 коп.
Стягнути з підприємства-відповідача на користь третьої позивача матеріальні засоби, рівні:
- вересневої заробітній платі в розмірі 5.694 руб. 54 коп;
- вихідній допомозі в розмірі 79.435 руб. 62 коп;
- що зберігається заробітку в розмірі 75.824 руб. 91 коп та компенсаційних виплат, що відповідає розміру середньої зарплати, нарахованої відповідно до залишилися до звільнення терміном від дня прийняття рішення про скорочення, в розмірі 151.649 руб. 82 коп.
- також стягненню підлягає сума в розмірі 184.179 руб. 44 коп. в якості компенсації за невитрачений відпустку і 4.285 руб. 71 коп. в якості суми, сплаченої судового представнику.
Стягнути з ТОВ на користь четвертого позивача матеріальні засоби, рівні:
- вересневої заробітній платі в розмірі 3.163 руб. 63 коп.
- вихідній допомозі в розмірі 43.042 руб. 78 коп.
- що зберігається заробітку в розмірі 41.086 руб. 29 коп.
- компенсаційних виплат, що відповідає розміру середньої зарплати, нарахованої відповідно до залишилися до звільнення терміном від дня прийняття рішення про скорочення, в розмірі 82.172 руб. 58 коп.
- також стягненню підлягає сума в розмірі 2.380 руб. 93 коп. в якості компенсації за невитрачений відпустку і 4.285 руб. 71 коп. в якості суми, сплаченої судовому представнику .
Стягнути з відповідача на користь п'ятого позивача матеріальні засоби, рівні:
- вересневої заробітній платі в розмірі 3.163 руб. 63 коп.
- вихідній допомозі в розмірі 42.899 руб. 78 коп.
- що зберігається заробітку в розмірі 40.086 руб. 29 коп.
- компенсаційних виплат, що відповідає розміру середньої зарплати, нарахованої відповідно до залишилися до звільнення терміном від дня прийняття рішення про скорочення, в розмірі 81.899 руб. 58 коп.
- також стягненню підлягає сума в розмірі 2.778 руб. 71 коп. в якості компенсації за невитрачений відпустку і 4.285 руб. 71 коп. в якості суми, сплаченої судового представнику.
На користь інших позивачів також були стягнуті матеріальні засоби, рівні:
- вересневої заробітній платі в розмірі 5.694 руб. 54 коп.
- вихідній допомозі в розмірі 76.995 руб. 60 коп.
- що зберігається заробітку в розмірі 73.495 руб. 80 коп.
- компенсаційних виплат, що відповідає розміру середньої зарплати, нарахованої відповідно до залишилися до звільнення терміном від дня прийняття рішення про скорочення, в розмірі 146.991 руб. 60 коп.
- також стягненню підлягає сума боргу в розмірі 5.012 руб. 51 коп. в якості компенсації за невитрачений відпустку і 4.285 руб. 71 коп. в якості суми, сплаченої судового представнику.
Крім усього вищесказаного, судове рішення передбачає оплату держмита в сумі 5.977 рублів із коштів відповідача.
Оригінал даного рішення можна відкрити в форматі PDF 
Залишилися питання? Пишіть або телефонуйте.
[Contact-form-7 404 "Not Found"]