Як нульова декларація змінить життя українців і чому офшори - не чорна діра: інтерв'ю з Ніною жителя півдня - Економіка - Нардеп розповіла, навіщо українцям декларувати доходи і кому це незабаром доведеться робити, як податківці будуть контролювати законність витрат фізосіб, які нововведення нас можуть чекати в найближчому майбутньому і що це дасть країні

Як нульова декларація змінить життя українців і чому офшори - не чорна діра: інтерв'ю з Ніною жителя півдня Христина Коновалова https://cdn.segodnya.ua/img/article/7254/63_main.jpg https://cdn.segodnya.ua/img /article/7254/63_tn.jpg 2016-06-17T08: 14: 49 + 03: 00 Економіка Нардеп розповіла, навіщо українцям декларувати доходи і кому це незабаром доведеться робити, як податківці будуть контролювати законність витрат фізосіб, які нововведення нас можуть чекати в найближчому майбутньому і що це дасть країні

- Офшорний скандал привернув увагу до нашої податкової системи. Експерти заявили, що офшори - не завжди ухилення від несплати податків. Часто причина тримати такі рахунки, за їхніми словами, - необхідність. Це так?

- Україна працювала з офшорами всі роки незалежності. Це могло бути пов'язано з захистом корпоративних прав, збереженням довіри партнерів, можливістю розгляду спорів в судах інших країн. Офшорна зона - не чорна діра. Країни створюють офшорні території для розвитку економіки. Робота через офшор влаштовує іноземних партнерів наших компаній, оскільки є довіра до таких безпечним місцях. Інакше наша країна складніше б експортувала товари або приваблювала інвестиції. Наш бізнес не може придумувати правила, він повинен працювати, як прийнято за кордоном. Коли стався панамський скандал, виникло логічне питання: чи можна цивілізовано працювати нашому бізнесу, використовуючи в тому числі офшори? Тут важливо враховувати досвід країн ЄС, які вже кілька років розробляють план дій по боротьбі з розмиванням податкової бази. Ці знання потрібно використовувати для напрацювання законопроектів, які дозволили б нашим компаніям працювати легально.

- Виклики, аналогічні панамському скандалу, вимагають від України ухвалення пакету законів. Щоб відреагувати на запити суспільства, була створена робоча група по боротьбі з розмиванням податкової бази. Ми активно консультуємося з авторитетними аудиторами "великої четвірки", консалтерами, НБУ. Вони знайомі з проблемами, які можуть виникнути в економіці після прийняття пакету документів по деофшоризацію. Але ж ми не повинні цього допустити. Нам потрібні закони про автоматичне обмін інформацією з іншими країнами, одноразовому декларування та непрямі методи контролю за витратами фізичних осіб. Важливо реалізувати і лояльне фінансове законодавство, і податок на виведений капітал.

- Навіщо Україні входити в процес автоматичного обміну інформацією з країнами світу?

- За кордоном давно вважають, що вдосконалення методів протидії розмивання податкової бази є одним із пріоритетних напрямків державної політики. Ця боротьба включає багато заходів, які об'єднані в плані дій ВЕPS. До цього переліку і входить автообмін інформацією. Що це дасть? Раніше ці можливості від нас були закриті. Якщо українська влада відправляли запит про фіноперації або банківських даних, інші країни не видавали це. Зараз Україна зможе отримувати дані з закордону і відправляти дані туди. У підсумку все знають кінцевих бенефіціарів, руху по рахунках, володіння корпоративними правами. Україна зможемо отримати таку інформацію про кожен резидента, який здійснює діяльність за кордоном.

- Що отримає від введення плану ВЕPS наша економіка? Чи не постраждають звичайні люди?

- BEPS - це план з протидії розмивання податкової бази. А як вона знижується? Наприклад, товари імпортуються в Україну за завищеними цінами, після прибуток мінімізується, тобто додана вартість не створюється, і всі гроші осідають за кордоном - в компанії іншої юрисдикції. Тому потрібно впроваджувати заходи, які допоможуть зупинити зниження оподатковуваного доходу, адже бізнес отримує дохід в Україні - значить тут повинен платити податки в повному обсязі. Тут нас виручать правила контролю іноземних компаній (КІК), які також є частиною плану BEPS.

Правила КІК потрібно правильно вписати в законодавство України. Але простим громадянам, представникам малого та середнього бізнесу, не треба побоюватися новацій, адже це торкнеться тільки тих підприємців, хто працює з компаніями інших юрисдикцій.

- А як ви ставитеся до ідеї, що замість введення плану ВЕPS просто треба заборонити нашому бізнесу роботу в офшорах?

- Згідно з статистичними даними, український бізнес здійснює операції з компаніями з офшорів тільки в 4% випадків від загальної кількості взаємодій з іншими юрисдикціями. Решта транзакції проводяться з компаніями, що знаходяться, наприклад, на Кіпрі, де податок на прибуток близько 12%. Не треба думати, що офшори - якесь вселенське зло, як вважають популісти. Україна повинна отримувати податки з усіх доходів. Але треба створити пільгові умови, щоб бізнес більше працював на експорт і здійснювати операції, що дозволяють завозити в країну більше валюти. І тут робота бізнесу з офшорами нікому не заважає. Наприклад, сільське господарство дає Україні багато валюти. Але в основному ці компанії структуровані з використанням компаній з офшорів. І невже ми хочемо зупинити цей бізнес? Навряд чи. Треба будувати прозорий Податковий кодекс, щоб бізнес не йшов у тінь.

- По одноразовому декларуванню питання: що потрібно буде декларувати і як це перевірять?

- Наше валютне регулювання було прийнято так, щоб громадяни майже не володіли активами за кордоном. Тобто треба було отримувати валютну ліцензію НБУ, а їх видано небагато. Але українці часто мають рахунки за кордоном, наприклад, для оплати навчання дітей. Це не означає, що людина ховає кошти. Просто в світі розвинений безготівковий розрахунок. І люди вимушено відкривають рахунки, наприклад, в Прибалтиці, щоб розраховуватися за послуги в ЄС. Але ніхто з цих громадян не отримував валютну ліцензію НБУ. І коли Україна почне отримувати інформацію про цих людей з-за кордону, виникнуть проблеми. Адже можна буде їх карати за порушення валютного законодавства. Вирішенням питання стане точка нуль - одноразове декларування. В рамках кампанії люди зможуть задекларувати: по-перше, все, що у них є за кордоном, а по-друге, ті активи, які є в Україні, але з яких хотілося б сплатити раніше несплачені податки.

Більшість громадян давно отримує великі зарплати в конвертах. І, можливо, ці накопичення знаходяться вдома. При цьому людина може сумніватися, що з сум сплачено податки. Тому ці громадяни теж повинні почати життя з нуля, коли над ними не буде висіти відповідальність за несплачені податки. Не виключено, що хтось із них може піти на держслужбу. А раз у нас прийняті антикорупційні закони, все таємне може стати явним. Значить, раз у людей є приховані активи в Україні і за кордоном, з усього цього можуть бути сплачені податки. Але треба розуміти, що мета одноразового декларування - зовсім не фіскальна. Потрібно дати можливість людям добровільно сказати, з яких активів вони хочуть заплатити податки, а з яких - ні. Це буде точкою відліку для майбутнього, коли держоргани будуть мати всю інформацію про активи громадян в Україні та за кордоном.

- Як вплине одноразове декларування на застосування потім методів контролю за витратами фізичних осіб?

- Країна повинна переходити до розуміння того, що якщо людина витрачає набагато більше, ніж офіційно заробляє, це підозріло. І контроль, який запропонований в одному із законопроектів, буде заснований на методах контролю витрат. Це означає, що з 2017-го контролюючі органи будуть звертати увагу тільки на ті витрати громадян, якщо при одноразової неподільної покупці вони складуть понад 150 тисяч гривень. Тобто, людина може купувати щомісяця хоч на мільйон, але якщо при цьому його одноразові покупки не перевищують цієї цифри. Але коли їм купується дорога річ вартістю 150 тисяч гривень, ця інформація надійде до податкової. І в кінці року у ГФС з'явиться можливість порівнювати доходи людини з його витратами. Для такого аналізу у фіскалів повинна бути вся історія - заощадження, активи. Накопичуватимуться файли даних по фізособам. Там основним документом виявиться одноразова декларація про активи та заощадженнях. Крім того, там буде вказано рухоме і нерухоме майно, що є в реєстрах.

- Чи всім українцям доведеться брати участь в декларуванні?

- Ні, в заході будуть задіяні громадяни, які мають кошти понад мільйон гривень (близько $ 40 тисяч за нинішнім курсом. - Авт.). Тобто, якщо людина не подає декларацію, за замовчуванням це означає, що його накопичення не перевищують 1 млн грн. Коли запрацює метод контролю витрат і люди будуть здійснювати великі покупки, то в податковій зрозуміють - за основу можливих витрат громадянина прийнятий якийсь накопичений 1 млн грн. Звичайно, людина може продати автомобіль або квартиру і здійснити іншу велику покупку, але такі операції проходять офіційно, і все транзакції видно. Тому за такими фіноперацій немає питань.

До слова, нещодавно я була в Італії, де спілкувалася з представниками парламентської податкового комітету і Мінфіну. Там ми досконально розбиралися, як відбувається у них декларування, адже в 2015-му така кампанія в Італії проходила в 10-й раз. Причому кожна акція ефективна. Так, в минулому році італійцям вдалося повернути в країну близько 2 млрд євро.

- Чи готовий остаточний пакет законопроектів? Чи буде він проголосований в цьому році? Коли, на ваш погляд, все запрацює?

- Цю роботу завершуємо в середині червня. Можливо, одноразове декларування доведеться проголосувати влітку, щоб держоргани підготувалися до кампанії, наміченій на четвертий квартал 2016- го.

Що стосується застосування правил оподаткування КІК та інших заходів з плану BEPS, ці новації також вимагають невідкладного розгляду. Можливо, голосування пройде після літніх канікул, тому що норми будуть вводитися з 1 січня 2017 року. Але держоргани почнуть обробляти інформацію в 2018-м.

Чи прийме ці законопроекти парламент? Наше завдання полягає в тому, щоб щільно працювати з експертами і роз'яснювати депутатам важливість новацій. Потрібно, щоб у нас запрацювали цивілізовані норми. Тому паралельно з розробкою пакету документів по деофшоризацію треба вводити ліберальні норми в НК зі зниженням ставок, спрощенням адміністрування. Думаю, таку позицію підтримали б і в МВФ, оскільки там теж зацікавлені, щоб Україна провела деофшоризацію і створила прозору податкову систему.

- Деякі держави ЄС, такі як Нідерланди , Люксембург , Добре заробляють на лояльних фінусловіях. Чи можливо Україні прийняти особливу фінзаконодательство?

- Це реально. Знаю, що НБУ проводив переговори з МВФ з приводу запуску повної валютної лібералізації в разі, якщо Україна імплементує план дій BEPS. Лібералізація стане можливою тому, що без цих обмежень з'явиться достатньо методів контролю для відстеження фінпотоків. Зокрема, з часом буде скасовано валютне ліцензування НБУ, без якого поки не можна проводити транзакції за кордоном. Але валютна лібералізація буде реалізована і в 2017-му, під час проведення деклараційної кампанії. Тобто всі, хто задекларує активи за кордоном, будуть звільнені від покарання за порушення валютного законодавства в частині неотримання ліцензій для проведення таких операцій.

- Чому з'явилася ідея запровадження податку на виведений капітал? Чи сприяє такий податок процесам деофшоризацію?

- Сприяє, оскільки ми працюємо над створенням ліберальних правил податкового поля. За основу податку взяли естонську модель. За півроку допрацювали ідею: були у відрядженнях і працювали безпосередньо в країнах, де запроваджено такий механізм. Також спілкувалися з експертами - прихильниками і опонентами цієї системи. В результаті вдалося багатьох переконати в необхідності впровадження податку. Тому тепер в оновленому законопроекті №3357 "Про податкову лібералізації" замість податку на розподілений прибуток з'явився податок на виведений капітал.

Його суть така: поки кошти працюють в Україні і в операційній діяльності підприємства, бізнес не повинен платити 18% -й податок на прибуток. Це дозволить підприємцям отримати вільні кошти, які підуть на розвиток підприємства, зростання виробництва, створення нових робочих місць. Це стане і хорошою підтримкою малого бізнесу, який зможе обходитися без дорогих кредитів. Але як тільки оборотні кошти будуть вилучатися власником з компанії, ці дії будуть прирівняні до висновку капіталу, що потрапляє під оподаткування за ставкою 20%. Причому в законі будуть прописані умови, коли спрацює податок на виведений капітал. Йдеться про ситуації, коли прибуток явно використовується в особистих цілях. Наприклад, гроші виводяться з підприємства для використання в офшорних схемах, виплати дивідендів.

Думаю, бізнес позитивно сприйме реалізацію податку на виведений капітал, оскільки підприємці зможуть більше не ховати доходи від податківців. Навпаки, багато хто почне спокійно працювати, використовуючи для розвитку компанії гроші, що звільнилися від сплати податку на прибуток.

- На ваш погляд, чи готові наші підприємці до новацій?

- Чи готові, все це дозволить створити для бізнесу прозорі податкові правила. І, найважливіше, це дасть можливість інвесторам працювати в стабільному податковому полі. Але навряд чи вдасться відразу прийняти весь пакет законодавчих змін, тому поки ми говоримо хоча б про деякі зміни.

Правда, іноді мені здається, що зараз взагалі не треба міняти НК. Краще на два роки накласти мораторій на зміни. І якби це було зроблено, бізнес зміг би продумати свою бізнес-діяльність на кілька років вперед. Впевнена, це дало б хороший зростання ВВП.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Підписуйтесь на нашу розсилку