Реклама
Реклама
Реклама

Олександр Охріменко: Чи є майбутнє в українського фондового ринку?

  1. Новини по темі
  2. Новини по темі
  3. Новини по темі
  4. Новини по темі

Фото з відкритих джерел

Щоб відповісти на питання про майбутнє, напевно, варто згадати про минуле українського фондового ринку. Бо, як то кажуть, чорт ховається в дрібницях

Формально український фондовий ринок утворився з моменту утворення незалежної України. Але тоді мало хто розумів, що взагалі таке фондовий ринок, тому він більше був схожий на звичайний базар, де все намагалися купити або продати щось схоже на цінні папери.

Не встиг з'явитися фондовий ринок, як відразу з'явилося кілька фондових бірж, які толком і не знали, що їм робити і взагалі як торгувати цінними паперами. Найпопулярнішою тоді біржею була Українська фондова біржа, яка перебувала в приміщенні колишньої Вищої партійної школи ЦК КПУ. Тому в кабінеті керівника біржі висів величезний портрет "Слава радянським колгоспникам". Тоді на біржі торгували тільки двома справжніми акціями: "Укррічфлот" і банку "Україна". А заодно торгували різного роду авантюрними цінними паперами типу "Разноекспорт" або "Олбі-Україна". Але це все було дуже забавно, каламбурно і дуже слабо схоже на справжній фондовий ринок. Більш-менш придбали для себе роботу фондові біржі, коли ФДМ почав проводити приватизаційні аукціони на біржах і розпродавати акції приватизованих підприємств.

Новини по темі

Новини по темі

З появою гривні в 1996 році відбулася ще одна знакова подія. Тоді за рахунок грошей американського гранту була створена ПФТС. Мало хто пам'ятає, але спочатку ПФТС створювалася як альтернатива фондових бірж, і навіть перше її назва була "позабіржова фондова торгова система - ПФТС". Це вже потім перше слово в назві красиво поміняли на слово "перша". На відміну від фондових бірж ПФТС тоді запропонувала просто-таки революційну систему торгів. У той час на українських фондових біржах торги проводилися тільки в біржовому залі, де брокери безпосередньо укладали угоди між собою. Так як це було не дуже ефективно і довго, то на практиці найчастіше брокери по телефону домовлялися між собою без всякої там біржі. Система ПТФС дозволила за допомогою каналів зв'язку обмінюватися інформацією між торговцями цінних паперів про пропозиції на покупку-продаж цінних паперів, а згодом за допомогою цієї електронної системи стало можливим і угоди укладати, не виходячи з офісу.

В цей же час на ринку з'явилися акції вже приватизованих підприємств, наприклад, таких як черкаський "Азот" або НПЗ "Галичина", а ще Дніпроенерго і Донбасенерго і, звичайно, Укрнафта. На фондовому ринку навчилися вести облік прав власності на цінні папери, перш за все, акції підприємств через систему документарного депозитарного обліку. Але вже тоді почав створюватися перший локальний депозитарій в Україні МФС, і, нарешті, в Україні стало можливо вести бездокументарний облік цінних паперів. А саме бездокументарний депозитарний облік є основою світового біржового фондового ринку, а для України цей облік і дозволив ПФТС, будучи не біржею, стати основою фондового ринку України. Тепер велика частина угод на вторинному ринку здійснювалася через ПФТС, і тут формувалися перші фондові спекулянти і бариги. Тоді ж відбулося найголовніша подія: нерезиденти почали купувати українські цінні папери, як правило, акції приватизованих підприємств. В результаті ціни на ці акції злетіли до небес, і вже здавалося, що все вийшло. Дійсно, 1997 рік можна назвати роком створення справжнього фондового ринку України. Він явно поступався фондового ринку Росії, Польщі та Чехії, але це був уже справжній ринок, який мав всю необхідну інфраструктуру, і, найголовніше, гравців на ринку.

Новини по темі

Новини по темі

Але, сталася криза 1998 року, і він показав головну вразливість українського фондового ринку. Як тільки почалася девальвація гривні в 1998 році, нерезиденти почали масово розпродавати українські акції і скуповувати валюту, щоб піти з ринку. Але виявилося, що продати акції в Україні проблема. В Україні не виявилося покупців на ці акції, так як банки по ряду обставин і в зв'язку з існуванням заборон не могли бути активними інвесторами, а приватні особи взагалі погано знали про фондовий ринок. Як результат, на ринку були тільки торговці цінних паперів, які не володіли великими ресурсами, щоб скуповувати акції. Тому фондовий ринок фактично зупинився. У ті далекі роки ПФТС стала активно торгувати векселями, хоча це не біржова цінний папір, і навіть з'явилися бартерні угоди з цінними паперами, що теж виглядає дивно для справжнього фондового ринку.

Але, настав 2001 рік, і фондовий ринок почав оживати. Повільно, але інвестори почали повертатися на український фондовий ринок. З'явилися перші корпоративні облігації, а це було нове для українського фондового ринку. Тут уже в гру вступили і банки, так як покупка корпоративних облігацій для них стала цікавим заняттям. Почав формуватися ринок спільного інвестування (інвестиційні фонди), який був орієнтований саме на фізосіб. Обсяги залучення грошей від фізосіб були спочатку невеликі, але були. І ось, настав 2005 рік, який можна назвати переломним роком для українського фондового ринку. Тоді вже почався його небувалий ріст. ПФТС могла похвалитися і зростанням цін на цінні папери, і різким зростанням обсягів угод, нерезиденти активно почали купувати українські цінні папери. Багато банків і підприємства випустили корпоративні облігації. Почалися перші розміщення єврооблігацій за кордоном і перші IPO українських цінних паперів. Навіть з'явилися перші іпотечні облігації. Бездокументарний облік цінних паперів уже був наближений до європейських стандартів, і нерезиденти вже без проблем могли переоформляти угоди з купівлі-продажу цінних паперів в Україні за кордоном. Ось, де дійсно був підйом. До слова, тоді ж ПФТС стала фондовою біржею і при цьому залишалася лідером, а про Українську фондову біржу та інших фондових біржах майже забули. Хоча вони були і навіть щось намагалися зробити.

Фото з відкритих джерел

І знову криза 2008 року всі обвали і перекреслив. Це був сильніший удар, може тому, що тоді вже фондовий ринок був на більш високому рівні, і падіння було більш жахливим. Дуже негативно на фондовий ринок вплинули скандали з псевдобанкрутства корпоративних облігацій, коли власники цих облігацій нічого не отримали, так як емітенти їх просто обдурили. Тому ринок корпоративних облігацій фактично закрився. Всі боялися один одного і не довіряли вже нікому. Фізособи втратили гроші, які вони інвестували в цінні папери інвестиційних фондів. Деякі інвестиційні фонди і компанії з управління активами просто пропали. Знову нерезиденти масово почали йти з українського фондового ринку. ПФТС з великими труднощами намагалася хоч якось утримати видимість роботи вторинного фондового ринку. І ось, в цей момент з'являється Українська біржа, яка запропонувала новий метод роботи на фондовому ринку для України. Можливість купувати-продавати акції через Інтернет в США була ще в 2000 році, але в Україні ця можливість з'явилася тільки в 2009 році, і то, завдяки Українській біржі і її російським інвесторам, які фактично впровадили в Україні інтернет-брокеридж, який вже давно було апробований в Росії на практиці.

Новини по темі

Новини по темі

І вийшло! В Україні з'явилися перші інтернет-брокери, і дійсно прості українці отримали можливість, перебуваючи вдома, через Інтернет, в режимі реального часу купувати і продавати акції і навіть облігації. Це повинно було б створити, нарешті, в Україні ринок приватних інвесторів з українців, і, тим самим, нарешті, український фондовий ринок зміг би нормально розвиватися без оглядки на нерезидентів. Мало того, якщо б українці активно інвестували гроші в акції, а не в готівкову валюту, то можна було б уникнути і обвалу гривні, який так лихоманить економіку України. Але вийшло тільки частково. Українці, не дивлячись на всі технічні можливості, масово скуповувати акції не стали. Багато в чому тут виною скандали з самими емітентами, коли олігархи на догоду своїх корпоративних інтересів просто банкрутували акціонерні товариства або розоряли їх, не думаючи, що власники акцій втрачають все. Егоїзм наших окремих бізнесменів завдав більше збитку, ніж навіть можна собі уявити. Як результат, виявилося, що не вистачає акцій і хороших емітентів для активного залучення приватних інвесторів на фондовий ринок.

У 2012 році ще зробили один крок, щоб наблизити наш фондовий ринок до міжнародних стандартів. Нарешті, на законодавчому рівні вирішили проблему Національного депозитарію і запустили справжній кліринговий банк для розрахунків на Українській біржі. Як результат, ризики втрати прав власності на цінні папери були зведені до нуля, був запущений механізм звернення українських цінних паперів за кордоном, з'явилися нові можливості для біржової торгівлі, такі як ф'ючерси та опціони. Можна сказати, що до 2012 року в Україні повністю сформувався механізм фондового ринку за стандартами, близьким до стандартів ЄС. Всі види цінних паперів в Україні та механізм звернення їх відповідав європейським директивам. Вийшло, що ще до підписання угоди про асоціацію з ЄС, фондовий ринок в Україні став як в ЄС.

І знову, 2013 рік, чергова криза, який виявився руйнівним для фондового ринку, але дещо в іншому вигляді. Комісія з цінних паперів почала різко анулювати випуски цінних паперів, і це в той час, коли і так цінних паперів в Україні не багато. Дійсно, частина цих цінних паперів коштувало анулювати, так як це були "сміттєві цінні папери", але як завжди буває, знищили і ті, які не варто знищувати. Далі - більше, почали відбирати ліцензії фондових бірж. Спочатку забрали ліцензію Українській міжбанківській валютній біржі, а тепер Української біржі. Незрозуміла доля ПФТС. Після того, як з'явилася Українська біржа, ПФТС істотно здала свої позиції і вже говорили про необхідність об'єднання Української біржі і ПФТС. Тепер, швидше за все, і ПФТС може спіткати доля Української біржі. Не виключено що ліцензії захочуть забрати і у інших фондових бірж, тим більше, що деякі дійсно вже фактично не працюють. А що ж залишиться? Швидше за все, залишиться фондова біржа "Перспектива".

Новини по темі

Новини по темі

На сьогодні фондова біржа "Перспектива" показує великий оборот цінних паперів, але це, як правило, технічні угоди з державними та муніципальними облігаціями. Безпосередньо ринкових угод з акціями там дуже мало. Ця біржа більше схожа на ПФТС кінця 90-х років. Вона далека від дійсно справжньою фондової біржі, і, в цілому, навряд чи комусь це потрібно. Ця біржа багатьох влаштовує, і не варто міняти те, що є.

Але, тепер найголовніше. Чи є майбутнє в українського фондового ринку? Без справжніх фондових бірж типу Української біржі - немає. Для того, щоб українці почали реально інвестувати гроші в акції, а не скуповувати долари, потрібно не фондові біржі закривати, а дійсно наводити порядок із захистом інтересів власників невеликих пакетів акцій: надати пільги фізособам при покупці-продажу цінних паперів на фондовій біржі, щоб це було вигідно звичайним українцям, створити умови для випусків нових акцій українських емітентів, хоча б агарного бізнесу, організувати агітаційну роботу серед населення. Складно? Так, це складно і важко. Але без цього не буде в Україні фондового ринку. Зараз фактично фондовий ринок України відкинули в 90-і роки, і тепер два шляхи: або залишитися в далекому майбутньому і постійно говорити про реформи, або дійсно щось зробити і реально перетворити український фондовий ринок в фондовий ринок 21 століття.

Олександр Охрименко

Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на blog @ 112.ua .

А що ж залишиться?
Чи є майбутнє в українського фондового ринку?
Складно?