Реклама
Реклама
Реклама

Латаємо сорочку на ходу: про застосування опціону на продаж частки в бізнесі

центр
структурування бізнесу та податкової безпеки
taxCOACH

Опціон на продаж часток, акцій вже давно відомий російському бізнесу як інструмент підвищення особистої мотивації перспективних співробітників. За допомогою опціонів, власники бізнесу, особливо IT-компаній, надають кращим співробітникам можливість особисто взяти участь в управлінні компанією шляхом реалізації ними наданого їм опціоном права на покупку невеликого розміру частки (акцій). Незважаючи на своє практичне значення, правове регулювання опціону на укладення договору з'явилося в цивільному законодавстві РФ відносно недавно - в березні 2015 року (ст. 429.2. ГК РФ (1). І, як це часто буває, вже у міру застосування усуваються виникли питання до його застосування.
(1) ФЗ від 08.03.2015 р № 42-ФЗ

Опціон на укладення договору купівлі-продажу частки по суті являє собою безвідкличну оферту і складається в нотаріальній формі, оскільки угода, спрямована на відчуження частки, підлягає нотаріальному посвідченню (п. 11 ст. 21 Закону «Про ТОВ» і п. 5 ст. 429.2 . ГК РФ).

За загальним правилом опціон можна акцептувати протягом одного року, але в ньому можна передбачити і більший термін для акцепту, наприклад, 10-15 років. Тобто між офертою на продаж частки і акцептом на її покупку може існувати великий розрив у часі. Згідно із законом опціон надається за плату, однак в опціон можна встановити, що зустрічне надання (оплата) не передбачено. Акцепт опціону на продаж частки також підлягає нотаріальному посвідченню.

Дізнайтеся з іншої корисної статті Центру taxCOACH®
Перехресне володіння в ТОВ: прекрасний спосіб забезпечення владельческого контролю

Спочатку, відразу після введення в Цивільному кодексі України положень про опціон на укладення договору, існували великі сумніви з приводу ефективності опціону на продаж частки як надійного інструменту в зв'язку зі складністю його практичної реалізації. Проблема полягала в тому, що з початку 2016 р передбачалося вступ в силу нового положення п. 11 ст. 21 Закону «Про ТОВ» (в ред. 30.03.2015 р) в такій редакції:

В результаті, вимальовувалася наступна картина застосування опціону на продаж частки на практиці:

Незважаючи на те, що опціон на продаж частки підлягає нотаріальному посвідченню, держателю опціону при бажанні їм скористатися недостатньо було б нотаріально засвідчити акцепт, щоб перевести частку на себе. Необхідно було також скласти єдиний договір купівлі-продажу частки, для чого у власника опціону було два можливих варіанти дій, обидва з яких залежали від дій третіх осіб:

1) привести до нотаріуса учасника Товариства, який видав опціон, для укладення єдиного договору купівлі-продажу частки, що підлягає нотаріальному посвідченню. Однак учасник Товариства міг відмовитися прийти до нотаріуса, і тоді у власника опціону залишалася тільки можливість в судовому порядку вимагати перекладу на нього права власності на частку в ТОВ та внесення змін до ЕГРЮЛ;

2) при нотаріальному посвідченні опціону на продаж частки нотаріально засвідчити також доручення від учасника Товариства на будь-яке інше довірена особа власника опціону, наприклад, родича (На самого власника опціону видати довіреність не можна). Тоді самого учасника Товариства не треба було б вести до нотаріуса при акцепт опціону. Перехід права власності на частку можна було б здійснити без нього, так як:

  • договір купівлі-продажу частки від продавця може бути підписаний особою за дорученням;
  • заяву про зміну учасника товариства, що подається до податкового органу, з 2016 р повинен підписувати і подавати сам нотаріус, а не продавець частки (п. 14 ст. 21 ФЗ «Про ТОВ» в ред. ФЗ від 30.03.2015 р № 67 ФЗ).

Читайте вже зараз безкоштовно унікальну книгу Центру taxCOACH®
таксБУК "Практичний посібник з оптимізації Середнього бізнесу" ВЕРСІЯ 8.0

Але при такому варіанті дій перехід права власності на частку до держателю опціону все одно б залежав від іншої особи, який міг також не прийти до нотаріуса з яких-небудь причин.

Читайте також

Таким чином, процедура переходу права власності на частку до держателю опціону при акцепт опціону ускладнювалася необхідністю присутності у нотаріуса сторони, що видала опціон, або його представника.

Однак цей важливий процедурне питання щодо реалізації опціону на продаж частки все-таки був дозволений під кінець 2015 року.

В кінці грудня 2015 г. п. 11 ст. 21 Закону «Про ТОВ» знову зазнав змін. Тепер в даному пункті до загальним правилом про нотаріальному посвідченні угоди, спрямованої на відчуження частки Товариства, укладеної шляхом складання єдиного документа, додані нові спеціальні положення щодо укладення угоди з продажу частки у виконання опціону на укладення договору. Саме в такій редакції норма вступила в силу:

Саме в такій редакції норма вступила в силу:

Таким чином, для переходу права власності на частку немає необхідності призводить до нотаріуса учасника товариства, що видав опціон на продаж частки. Нотаріус, який посвідчив акцепт безвідкличної оферти (опціону), протягом 2-х робочих днів з дня даного посвідчення подає до податкового органу заяву про внесення відповідних змін до ЕГРЮЛ (п. 14 ст. 21 ФЗ «Про ТОВ» в ред. Закону № 391 ФЗ від 29.12.2015 р).

Однак залишився ще ряд важливих питань щодо застосування опціону, заборонених на законодавчому рівні:

1) Опціон на продаж частки підлягає тільки нотаріальному посвідченню, але не відбивається в ЕГРЮЛ як обтяження.

Нотаріус при посвідченні купівлі-продажу частки між учасником Товариства та третьою особою може і не знати про наявність виданого опціону. Тим самим без відома власника опціону може бути зареєстрований перехід права на частку до третьої особи - сумлінному покупцеві, який також не обізнаний про наявність опціону. А це означає, що власник опціону навряд чи зможе витребувати частку у добросовісного покупця, який став учасником товариства, згідно зі ст. 302 ГК РФ (докладніше питання збереження сили опціону при переході частки до добросовісного набувача пояснимо нижче). У такому випадку власник опціону зможе тільки стягнути в судовому порядку з продавця частки грошову компенсацію, яка в будь-якому випадку не відшкодує понесені утримувачем опціону збитки від втрати частки.

Для порівняння згадаємо корпоративний договір, який також може накладати ряд обмежень на учасників, в тому числі з продажу частки (див. Корпоративний договір: і все-таки він живий! ; Нестандартні способи регулювання відносин співвласників (практичні приклади) ; Крига зрушила. Суди стали визнавати договір про здійснення прав учасників в ТОВ ). Відомості про наявність корпоративного договору, що передбачає обмеження і умови відчуження часток Товариства, вже з липня 2015 році повинні відображатися в ЕГРЮЛ (п. Л 2 п. 1 ст. 5 ФЗ «Про державну. Реєстрацію ЮО та ВП»). При цьому самі обмеження і умови корпоративного договору не розкриваються. Правда поки нові листи форми заяви № Р14001 про внесення змін до відомостей про Товариство, що містяться в ЕГРЮЛ, не розроблені.

Дізнайтеся з іншої корисної статті Центру taxCOACH®
Рада директорів в ТОВ: унікальний інструмент вирішення проблем власників

Коли форми затвердять, нотаріус при посвідченні угоди з часткою зможе побачити у виписці з ЕГРЮЛ відомості про наявність корпоративного договору з третьою особою, що обмежує права учасника на відчуження частки Товариства, і повинен буде вимагати його надання. Без надання корпоративного договору нотаріус не засвідчить перехід права власності на частку.

Оскільки щодо корпоративного договору вже внесені такі зміни, то, ймовірно, в найближчому майбутньому і опціон на продаж частки також буде відображатися в ЕГРЮЛ як обтяження частки.

2) Опціон на продаж частки не дозволяє встановити заборону на перехід частки до спадкоємців учасника Товариства, який видав опціон, і, як ми сказали вище, поки не захищає власника опціону від подальшого продажу частки третій особі. У зв'язку з чим виникає наступне питання: "Чи зберігає свою силу нотаріально посвідчений опціон на продаж частки як обтяження частки при переході частки померлого учасника, яка видала опціон, до спадкоємців або добросовісного набувача частки за угодою?" На сьогоднішній день, нотаріуси, скоріш за все, відмовлять в посвідченні акцепту опціону, застосувавши за аналогією положення про додаткові обов'язки, покладених на учасника Статутом Товариства або прийнятим одноголосно рішенням загальних зборів учасників, які не переходять до спадкоємців або набувачам частки (п. 12. ст . 21, п. 2 п. 2 ст. 9 Закону про ТОВ).